Головна сторінка     НОВИНИ

Загальні відомості

історія факультету
програма розвитку
Університету - 350

Структура факультету

деканат
вчена рада факультету
кафедри
інститути, лабораторії

Наукова робота

конференції
наукові семінари
видання
спеціалізовані вчені ради

Навчальний процес

абітурієнтові
студентові
бакалаврські програми
магістерські програми
навчальні практики

Виховна робота

Студентcьке життя

студентське самоврядування
студентська газета "Ярослов"

Міжнародна літня школа української мови та країнознавства

 

Адреса кафедри:

Кафедра загального мовознавства
Львівський національний університет імені Івана Франка

вул. Університетська, 1, ауд. 343
79000 Львів, Україна
тел. 239-47-56

 

Завідувач кафедри:

Флорій Бацевич, доктор філологічних наук, професор

 


 

Історія кафедри та основні напрямки її наукової та навчальної діяльності

Професорсько-викладацький склад кафедри

Флорій Бацевич - завідувач кафедри, професор, доктор філологічних наук
Соломія Бук - доцент, кандидат філологічних наук
Лариса Гонтарук - доцент, кандидат філологічних наук
Галина Мацюк - професор, доктор філологічних наук
Світлана Мартінек - доцент, кандидат філологічних наук
Любов Процак - асистент
Лідія Сваричевська - доцент, кандидат філологічних наук
Оксана Ясіновська - асистент
 

Характеристика спеціалізацій, які забезпечує кафедра

Основні навчальні курси та спецкурси

Міжнародні зв’язки

Тематика наукових семінарів кафедри загального мовознавства

 


 

Історія кафедри та основні напрямки її наукової та навчальної діяльності

 

Створена у Львівському університеті восени 1939 року. Безпосередньою попередницею її була кафедра (заклад) індоєвропейського мовознавства, очолювана проф. Єжи Куриловичем, яка, своєю чергою, стала наступницею кафедри порівняльного індоєвропейського мовознавства, пов’язаної з діяльністю проф. Густава Герсона Блятта (1910-1916) і Анджея Гавронського (1917-1927). Кафедру загального мовознавства Єжи Курилович очолював до червня 1946 року. Після нього цю посаду протягом 16 років посідав доц. Євген Володимирович Кротевич (проф. із 1958) – синтаксист і лексиколог.

У зазначений період колектив кафедри активно опрацьовував низку проблем загальнолінгвістичної теорії, русистики і порівняльної славістики; зокрема, визначення основних лінгвістичних понять (Є.В. Кротевич, В.О. Іцкович, І.Г. Галенко, Н.А. Каламова); питання сучасного історичного і діалектного синтаксису російської мови (Є.В. Кротевич, В.О. Іцкович, Л.А. Коробчинська, А.О. Акішина, Е.С. Прутових-Войнова, М. Шатух та ін.); порівняльний синтаксис східнослов’янських мов (Є.В. Кротевич); сучасна, історична і порівняльна морфологія і лексикологія (Ю.В. Большова, В.О. Іцкович, Л.А. Коробчинська, Н.А. Каламова, Е.С. Прутових-Войнова, З.Г. Розова, О.Є. Шелепіна); діалектологія (М.С. Тихомирова); словотвір (І.Г. Галенко, Н.М. Громова); мова і стиль художніх творів (В.Б. Бродська, В.Г. Петровський, Е.С. Прутових-Войнова, С.Й. Цаленчук). Широкий спектр проблем пов’язаний із тим, що з вересня 1950 року після об’єднання з кафедрою російської мови, функціонувала нова адміністративна одиниця – кафедра російської мови і загального мовознавства.

У 60-70-х роках кафедру очолювали: І.Г. Галенко (1961-1963), Б.В. Хричиков (1963--1967, 1970-1972), Н.А. Каламова (1967-1970), І.Г. Грицютенко (1972-1978), В.І. Петровський (1978-1980). У цей період опрацьовували як традиційні, так і нові для і тогочасного мовознавства проблеми. Продовжувалося дослідження теоретичних питань морфології, словотвору, синтаксису на матеріалі російської мови (Н.А. Каламова, І.Г. Галенко, О.Я. Криворучко), проблем морфологічної модальності дієслова (Б.В. Хричиков), специфіки мови і стилю письменників ХІХ-ХХ ст. (В.Г. Вербицька, Е.С. Прутових-Войнова, В.І. Петровський), питань культури російського мовлення (О.Я. Криворучко, М.С. Тихомирова) і лінгводидактики. Водночас мовознавці звертали пильну увагу на питання методології науки про мову, вивчали сучасні напрями розвитку мовознавства, досліджували функції мови, загальну семантику, методи аналізу мовних явищ (Ю.В. Большова, І.Г. Галенко, І.Є. Грицютенко, Н.А. Каламова). Зростала кількість публікацій, присвячених системному вивченню мови, зокрема, системній організації займенників та лінгвістичних термінів, організації художніх текстів, історії вітчизняного мовознавства, функціонуванню східнослов’янських мов, методиці викладання у вищій та середній школі. Новим перспективним напрямом наукових досліджень у 70-х роках стало вивчення лексичної системи російської мови в семантичному і функціонально-ономасіологічному аспектах (Ю.В. Большова, Ф.С. Бацевич та ін.) і фразеологічної системи (М.А. Алексєєнко). У полі зору дослідників лексичних явищ були процеси семоутворення, семантичної організації лексико-семантичних груп, синтагматичних зв’язків між словами при їх функціонуванні у межах висловлювання. Тоді ж опубліковано три посібники з курсу "Вступ до мовознавства", чотири збірники програмованих завдань із сучасної російської мови та багато методичних вказівок.

Творча діяльність працівників кафедри стимулювала їхню участь у наукових та практичних конференціях, сприяла налагодженню сталих зв’язків з ученими різних міст і країн, участі у створенні колективної монографії лінгвістів Львівського і Велико-Тирнівського (БНР) університетів. Кафедра була ініціатором проведення в університеті Республіканської конференції "Науково-технічний прогрес і проблеми термінології" (Тези доповідей. – 1980). У 1978 році кафедра стала опорною у західному регіоні України.

Отже, протягом 40-70-х років колектив мав здобутки, зокрема, в ділянці теорії синтаксису східнослов’янських мов, в опрацюванні понятійного апарату лінгвістичної термінології української мови, у розробленні теорії організації художніх текстів та програмуванні навчальних мовних матеріалів.
1 вересня 1980 року відбувається поділ кафедри російської мови і загального мовознавства на дві: кафедру російської мови і кафедру загального мовознавства, яку з 1980 по 1988 роки очолює проф. І.Є. Грицютенко Під його керівництвом працювали доценти І.Г. Галенко, Т.М. Возний, асистенти Ф.С. Бацевич, Л.Ю. Сваричевська, З.М. Бичко, А.М. Судакова. Навчальні дисципліни кафедри: вступ до мовознавства, загальне мовознавство, історичні граматики української та російської мов, історії української та російської літературних мов, української та російської діалектології. З 1985 по 1990 викладачами з погодинною формою оплати працюють проф. Л.М. Полюга і доц. Д.Г. Гринчишин. Спецкурси і спецсемінари присвячуються актуальним проблемам естетичної функції художнього слова (проф. І.Є. Грицютенко), порівняльного словотвору східнослов’янських мов (доц. Т.М. Возний), історичного формування лінгвістичної термінології у східнослов’янських мовах (доц. І.Г. Галенко), проблемам неологізації (асист. Ф.С. Бацевич). Важливою формою навчальної роботи була діалектологічна практика.

У 80-х роках найважливішими напрямами наукової діяльності були дослідження естетичної функції художнього слова (проф. І.Є. Грицютенко, асист. Л.Ю. Сваричевська, асп. Л.М. Процак), східнослов’янського словотвору (доц. Т.М. Возний, І.Г. Галенко), історія вітчизняних лінгвістичних учень, теорія проблеми культури мови, формування лінгвістичної термінології у східнослов’янських мовах (доц. І.Г. Галенко), проблеми неологізації та системної організації лексики української та російської мов (асист. Ф.С. Бацевич). З кінця 80-х років впроваджується один із перших в Україні спецкурсів, присвячений проблемам порівняльно-історичного мовознавства (асист. А.М. Судакова). Значне місце посідає науково-методична робота, пов’язана з тематикою "Мовознавство і школа" (керівник проф. І.Є. Грицютенко). Виїзні засідання кафедри відбуваються в школах Турківського, Сколівського та Бродівського районів Львівської області.

З 1989-1990 навчального року починається новий етап в історії кафедри, пов’язаний з відходом історичної граматики, історії літературної мови та діалектології української та російської мов на відповідні кафедри української та російської філології. Їм на заміну запроваджуються нові дисципліни: перська та арабська мови (асист. Я.Г. Полотнюк); японська мова (її як факультативну веде асист. О.Г. Горошкевич). Статус нормативного курсу отримує порівняльно-історичне мовознавство (доц. А.М. Судакова); запроваджується новий спецкурс із функціональної лексикології (доц. Ф.С. Бацевич). Наукова проблематика кафедри повертається у русло функціонального, а з другої половини 90-х років – функціонально-комунікативного дослідження мов різних сімей.

У 1988-1992 роках кафедру очолює доц. Т.М. Возний, з вересня 1993 року – доц. Ф.С. Бацевич. Мовознавці працюють над темами: "Лексична і граматична семантика мов різних сімей" (1995-1997), Лексична і граматична семантика мов різних сімей у синхронії та діахронії (1998-2000), "Семантика, синтактика і прагматика мовленнєвої діяльності" (з 2001). У цей час побачили світ монографії проф. Ф.С. Бацевича "Очерки по функциональной лексикологии" (Львов: Світ, 1997. – у співавторстві із Т.А. Космедою), "Основи комунікативної девіатології" (Львів: Центр ЛНУ ім. І.Франка, 2000.), "Нариси з комунікативної лінгвістики" (Львів: Центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003), доц. Г.П. Мацюк "Прескриптивне мовознавство в Галичині (перша половина ХІХ ст.)" (Львів: Центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001).
Протягом 90-х років на кафедрі відбуваються організаційні та кадрові зміни. За власним бажанням у 1992 році з університету звільняється доц. З.М. Бичко, у 1996 році – доц. А.М. Судакова. У цьому ж році іде на пенсію доц. Е.С. Прутових, а у 1997 році – І.Г. Галенко. У листопаді 1997 року у зв’язку з організацією кафедри сходознавства із структури дисциплін кафедри загального мовознавства вилучаються арабська, перська і японська мови. На новостворенуу кафедру переходять викладачі Я.Є. Полотнюк, О.Г. Горошкевич, а також аспір. О. Кшановський, О. Забуранна і Л. Луцан.

Тоді на кафедрі загального мовознавства запроваджуються нові спецкурси і спецсемінари, присвячені актуальним питанням філософії мови і комунікативної лінгвістики (проф. Ф.С. Бацевич), соціолінгвістики (доц. Г.П. Мацюк), лінгвосеміотики і прикладної лінгвістики (доц. Сваричевська Л.Ю.), етнолінгвістики (асист. Л.В. Гонтарук), порівняльно-історичного мовознавства (асист. О.В. Ясіновська). Силами кафедри організовані й проведені міжнародні та всеукраїнські наукові конференції: "Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття" (листопад 1996), "Семантика, синтактика, прагматика наукової діяльності" (січень 1999), спільно з кафедрою французької філології "Романістичні дослідження: сучасний стан та перспективи (до 100-річчя романістики у Львівському університеті)" (листопад 1997); Всеукраїнський соціолінгвістичний семінар – керівник проф. Мацюк Г.П. (квітень 2004). За матеріалами конференцій видані збірники тез і статей: Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття: Тези Всеукраїнської наукової конференції / За ред. Ф.С.Бацевича і Р.С.Помірка. – Львів: ЛДУ, 1996. – 291 с.; Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції / За ред. Ф.С.Бацевича і Р.С.Помірка. – Львів: Літопис, 1999. – 405 с.; Романістичні дослідження: сучасний стан та перспективи (до 100-річчя романістики у Львівському університеті): Матеріали Міжнародної наукової конференції / За ред. Р.Помірка, Ф.Бацевича, А.Семіва. – Київ-Львів: "Києвська Русь", 1997. – 236 с.

Станом на 2010/2011 навчальний рік на кафедрі працює два проф. (Ф.С. Бацевич, зав. каф., Г.П. Мацюк), 4 доц. (С.Н. Бук, Л.В. Гонтарук, С.В. Мартінек, Л.Ю.Сваричевська), 2 асист. (Л.М. Процак, О.В. Ясіновська), 2 лабор. (Галайчук О.В., Галецька Р.С.).

При кафедрі діє аспірантура. У 2001 році успішно захистив кандидатську дисертацію Олег Кшановський, у 2002 році – Оксана Забуранна, у 2004 році - Олеся Палінська, у 2005 - Соломія Бук і Олена Дерпак, у 2008 році - Лариса Гонтарук, у 2010 році - Юлія Заза тощо.

При кафедрі діє два семінари: всеукраїнський семінар із соціолінгвістики і кафедральний семінар, присвячений актуальним проблемам сучасної лінгвістики.

 

 


 

Характеристика спеціалізацій, які забезпечує кафедра

 

Кафедра здійснює спеціалізацію в межах наукового напряму "Прикладна лінгвістика" за такими проблемами: теорія мовленнєвої діяльності, організація мовного коду у спілкуванні, роль вербальних, невербальних і паралінгвальних засобів у комунікації, аспекти лінгвістичної експертизи та аналізу комунікативних ситуацій.

 


 

Основні навчальні курси та спецкурси

 

 

Вступ до мовознавства

(для студентів 1 курсу філологічного факультету, факультетів іноземних мов, культури і мистецтва) - доц. Бук С.Н., , доц. Гонтарук Л.В., доц. Мартінек С.В. , асист. Процак Л.М., асист. Ясіновська О.В.

Курс "Вступ до мовознавства" читається на початкових семестрах філологічного факультету та факультету іноземних мов університету. Він покликаний ознайомити студентів з основами загальнолінгвістичних знань, принциповими положеннями теорії мовознавства, найважливішими методами і прийомами дослідження мови. Курс має інтродуктивний характер: він вводить студентів у царину наукового підходу до мови у всіх її територіальних, соціальних та історичних проявах, допомагає оволодіти науковим апаратом лінгвістики та принципами вивчення, дослідження й опису мови. Згадана дисципліна має як спеціально-лінгвістичне, так і світоглядне значення: вона розкриває сутність, будову та системність мови, і водночас допомагає студентам зрозуміти значення ролі мови у суспільстві та в організації життєдіяльності людини. "Вступ до мовознавства" передбачає специфікацію окремих розділів та добору прикладів відповідно до спеціальності студентів.

 

Зміст курсу

Вступ

Предмет та завдання науки про мову. Місце мовознавства в системі гуманітарних знань. Призначення і роль курсу "Вступ до мовознавства" серед інших лінгвістичних дисциплін, що їх вивчають на філологічному факультеті та факультеті іноземних мов.

Характеристика найважливіших навчальних посібників та словників лінгвістичних термінів.

Основні розділи курсу: 1) загальнотеоретичні положення і галузі мовознавства; 2) розділи мовознавства (фонетика та фонологія, лексикологія та лексикографія, морфологія та синтаксис) в синхронії та діахронії.

Короткий огляд історії мовознавства.

ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ГАЛУЗІ МОВОЗНАВСТВА

Мова як вселюдське явище. Поняття наукового методу і дослідницького прийому в конкретній галузі знань про мову. Синхронія та діахронія. Методи: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний. Соціальний аспект мови. Комунікативний аспект мови. Психологічний аспект мови. Вселюдський характер мислення і національний характер окремих мов. Поняття про мовну та концептуальну картини світу. Ситуативне мислення тварин і креативний характер мислення людини. Проблема невербального мислення. Функціональні типи людського мислення. Семіотичний аспект мови.

Структура мови та її системний характер. Різне розуміння системи та структури. Рівні мовної системи та інвентар одиниць кожного рівня. Інваріанти мовних одиниць, їхні варіанти в мові та "екземпляри" в мовленні. Типи відношень, що виформовують структуру мови: синтагматичні, парадигматичні, ієрархічні.

Письмо як особлива знакова система спеціальних графічних знаків (графем) для фіксації мовних (звукових) текстів. Основні принципи письма: ідеографія, фонографія. Історичні типи письма.

Орфографія та її основні принципи: фонетичний, морфологічний, історичний (традиційний). Проблеми міжмовної транскрипції та транслітерації. Система транслітерації кириличних текстів латинською графікою міжнародної асоціації стандартів (ІSO).

Історичний аспект мови. Класифікаційний аспект вивчення мов світу. Типологічні класифікації мов. Морфологічна класифікація мов: мови аналітичні (зокрема ізолюючі), синтетичні (афіксальні), полісинтетичні (зокрема інкорпоруючі). Класифікація синтетичних мов: аглютинативні, фузійні (флективні) та інтрофіксальні. Поняття про фонологічну та синтаксичну типологію мов. Проблема лексичної типології. Типологія та мовні універсалії.

Матеріальна й типологічна подібність як результат запозичень та калькування в умовах мовних контактів. Ареальна лінгвістика та поняття про "мовні союзи".

РОЗДІЛИ МОВОЗНАВСТВА В СИНХРОНІІ ТА ДІАХРОНІЇ. ЇХ НАУКОВИЙ АПАРАТ

Фонетика та фонологія. Три аспекти вивчення звуків мови: а)акустичний, б)біологічний (репродуктивний, артикуляційний), в)власне лінгвістичний (функціональний, фонологічний, соціальний). Предмет фонетики. Фонетика загальна і окрема, описова і історична. Порівняльна (зіставна) фонетика. Експериментальна фонетика. Практична фонетика. Акустичний, або фізичний, аспект. Артикуляційний, або фізіологічний, аспект. Акустично-артикуляційна основа класифікації звуків. Принципи класифікації голосних. Фонетична транскрипція.

Фонетичне членування мовленнєвого потоку: склад, такт, або фонетичне слово, фраза. Функціональний аспект вивчення звуків. Фонологія як наука. Поняття про фонему. Різне її розуміння. Функції фонеми: конститутивна, дистинктивна (диференційна), перцептивна. Питання історичної фонетики та фонології.

Лексикологія. Предмет лексикології та її основні розділи. Слово як одиниця мови. Відмінність слова від речення та морфеми. Поняття про лексему, різне її розуміння. Проблема виділення слова у мовах різного типу.

Проблеми лексичної семасіології: співвідношення лексичного та граматичного значень. Базові поняття семантики слова: концептуальне ядро лексичного значення, емоційно-стилістичні конотації, денотат, або референт (загальна та часткова предметна відповідність), сигніфікат (поняття, концепт). Співвідношення слова та поняття: слова номінативні та дейктичні, поняття побутові та наукові (термінологічна та нетермінологічна лексика), слова, що співвідносяться з поняттями опосередковано. Системні зв’язки між значеннями слів: правило "шести кроків" (за Ю.М.Карауловим), лексико-семантичні групи, тематичні групи, семантичні поля, гіпероніми та гіпоніми, синоніми, антоніми.

Багатозначність (полісемія) слова. Лексико-семантичні варіанти. Полісемія як факт мови і контекстуальне вживання слова у мовленні. Типи аналізу змістового плану слів: компонентний та концептуальний, структурний (семи, семеми) та когнітивний (способи представлення знань у слові: фрейми, слоти тощо).

Ономасіологія – наука про найменування. Поняття про мотивацію слова, мотивуючу ознаку. Типи мотивації: реальна, формальна, фантастична. Співвідношення мотивації слова із його значенням: різні мотивації при тотожному значенні, різні значення при подібності мотивації. Ономасіологічний аналіз – шлях від змісту до вираження. Типи вираження (номінації): слова загальні й конкретні (індивідуальні); номінативні, вказівні та квантитативні; номінації синтетичні (лексеми) та аналітичні (словосполучення). Зв’язок ономасіології з дериватологією (словотвором).

Проблеми фразеології, її зв’язок з ономасіологією. Питання істо-ричної лексикології. Неологізми; шляхи їх поповнення (словотвір та філіація значень, запозичення). Питання, пов’язані із запозиченнями: матеріальне запозичення та калькування, причини запозичень, запозичення прямі та опосередковані, засвоєння та адаптація запозичень, інтернаціональний лексичний фонд, пуризм та його типи. Історизми та архаїзми. Зміни значень слів в історії мови: розширення та звуження значень. Поняття про мовні табу та евфемізми.

Етимологія – наука, що вивчає походження та історію слів і морфем. Поняття про "внутрішню форму" та етимон слова. Загальні і часткові причини забуття "внутрішньої форми". Катахреза. Явище "народної етимології". Завдання та принципи наукової етимології.

Лексикографія, типи словників.

Граматика. Предмет та завдання граматики. Основні розділи граматики: морфологія і синтаксис. План змісту та план вираження у граматиці. Граматичні значення та їх формальні показники. Граматична категорія. Грамема. Граматичні функції. Універсальне та специфічне у граматиках мов світу.

Морфема – мінімальна значуща одиниця мови і мінімальний сегмент граматичного вивчення. Граматична структура слова і питання словотвору. Частини мови, принципи їх виділення. Специфіка частин мови в різних мовах світу. Найбільш загальні лексико-граматичні розряди слів: повнозначні слова, службові слова, модальні слова, вигуки. Загальні та часткові категорії частин мови, їх специфіка у різних мовах. Синтаксис як наука про будову комунікативних одиниць мови і закономірності їх породження.

Проблема визначення речення. Речення та судження. Речення та словосполучення.

Поняття члена речення. Логіко-функціональні типи підрядних словосполучень: атрибутивні, об’єктні, обставинні. Головні і другорядні члени речення. Поняття про морфологізовані члени речення.

Формально-структурна типологія речення: речення односкладові і двоскладові, прості і складні. Засоби ускладнення простих речень. Речення номінативного та ергативного ладу в мовах світу.

Поняття актуального членування речення. Тема і рема. Типові засоби актуального членування речення: інтонація, порядок слів, емфатичні конструкції тощо. Актуальна проблематика синтаксису тексту. Засоби, що забезпечують зв’язність тексту.

Питання історичної граматики. Історичні зміни в граматичній будові мови. Виникнення та відмирання граматичних категорій, зміни їх змісту та формального вираження. Історичні зрушення в морфологічній структурі слова. Явище спрощення, перерозкладу та ускладнення. Історичні зміни у структурі речення.

 

 

 

Загальне мовознавство
(для магістрів і спеціалістів факультетів іноземних мов, культури і мистецтва і філологічного) - проф. Бацевич Ф.С., проф. Мацюк Г.П., доц. Бук С.Н., доц. Гонтарук Л.В., доц. Мартінек С.В., доц. Сваричевська Л.Ю.

 

Зміст курсу

Місце мовознавства в системі гуманітарного знання. Призначення і роль курсу "Загальне мовознавство" в системі лінгвістичних дисциплін. Визначення і уточнення предмета мовознавства як розкриття багатоякісної природи мови, її внутрішньої структури та форм існування.

Історія лінгвістичних учень. Періодизація історії мовознавства.

Філологія класичної давнини. Початки філології й мовознавства: Щумери, Вавилон, Китай. Мовознавство у Давній Індії. Античне мовознавство. Арабська наука про мову. Мовознавство середніх віків і епохи Відродження. Значення цього етапу в історії мовознавства. Мовознавство ХУП - ХУШ ст. Розвиток філософії мови. "Всезагальна раціональна граматика" А.Арно і К.Лансло. Перші спроби встановлення спорідненості мов та їх історичного вивчення. Порівняльно-історичне мовознавство. Проблеми загального мовознавства ХУШ - поч. ХІХ ст. Концепція мови В. фон Гумбольдта. Логічне і психологічне мовознавство ХІХ ст. Психологічна школа в мовознавстві. Молодограматичний напрямок у мовознавстві (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Соціологія мови і неограматизм. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра. Історико-культурні течії в мовознавстві кінця ХІХ - першій половині ХХ ст. Структуралізм і типологічне мовознавство. Празький лінгвістичний гурток. Копенгагенська школа структуралізму (глоссематика). Американський структуралізм (дескриптивна лінгвістика). Історія радянського мовознавства. Історія українського мовознавства. Основні напрямки сучасного мовознавства. Багатоаспектний характер сучасного мовознавства.

Теорія мовознавства. Мова в аспекті її організації та функціонування. Семіотичний аспект мовознавства. Поняття про систему і структуру; система і структура мови. Мова і комунікація. Проблеми співвідношення мови і мовлення. Принципи мовленнєвого спілкування. Менталінгвістика як наука, що вивчає взаємозв’язки мови, мислення і свідомості. Мова і когнітивні структури. Психічні процеси і категоризація в мові. Теорії породження і сприйняття мовлення. Мова і суспільство. Соціолінгвістика та її основні поняття. Мова як конкретно-історична категорія. Розвиток мови і аспекти лінгвістики; проблеми синхронії й діахронії, функціонування і розвитку мови. Мова як один із засобів формування і розвитку духовної культури. Мова і культура. Основні проблеми етнолінгвістики і лінгвокультурології. Мовна картина світу та її співвідношення із концептуальною картиною світу. Мова як "оселя буття" людини (М.Ґайдеггер).

Методи вивчення мови. Загальнонаукові способи дослідження: спостереження, експеримент, моделювання. Дедукція й індукція, аналіз і синтез у лінгвістичних дослідженнях. Поняття про метамову опису мови. Класифікація методів лінгвістичних досліджень. Характеристика методів лінгвістичного аналізу.

 

 

 

Порівняльно-історичне мовознавство
(для студентів філологічного факультету) - асист. Ясіновська О.В.

 

Зміст курсу

Історія порівняльного вивчення індоєвропейських мов, основні етапи розвитку: виникнення; формування; сучасний стан.

Порівняльно-історичний метод як система дослідницьких прийомів та методик: культурно-історичні передумови виникнення методу, його розвиток і вдосконалення; основні прийоми (зовнішня реконструкція; внутрішня реконструкція, відносна хронологія); процедура; поняття фонетичного закону; зв’язок з лінгвогеографічним, зіставним та іншими загально- і конкретнонауковими методами.

Індоєвропейська прамова: перші наукові спроби обгрунтування індоєвропейської мовної спорідненості у ХУІІ, ХУІІІ ст.; "санскритоцентризм" Ф.Шлегеля і Ф.Боппа; теорія родослівного дерева А.Шлейхера; хвилева теорія Й.Шмідта. Структура індоєвропейської сім’ї мов (характеристика груп та окремих мов; огляд найдавніших писемних джерел); територія поширення; шляхи міграції носіїв діалектів; історично суміжні території.

Загальна характеристика фонологічної системи індоєвропейської прамови (система голосних; система приголосних; ларингальні; сонанти); морфонологічної системи (чергування голосних, походження ступенів аблауту; чергування приголосних; структура морфеми; виникнення і склад індоєвропейського вокалізму, ларингальна теорія; розвиток індоєвропейського консонантизму); морфологічної системи (іменні форми: іменники, прикметники; ступені порівняння прикметників; система займенника; індоєвропейський числівник; система дієслова); синтаксис простого і складного речення.

Лексика індоєвропейської мови як відображення загальної картини протокультури (діалектна і спільномовна лексика як основа для реконструкції; аналіз окремих семантичних систем; реконструкція міфологічних та ритуальних мотивів; числова символіка і сліди архаїчного індоєвропейського календаря).
 

 

 

Комунікативна лінгвістика
(факультет іноземних мов, магістри) - проф. Бацевич Ф.С.
 

Зміст курсу

Комунікативний підхід до мови: етапи формування, перспективи розвитку. Сучасна лінгвістика: основні риси і напрямки розвитку. Коротка історія розвитку ідей комунікативної лінгвістики. Виформування етнопсихолінгвістики.

Перспективи розвитку функціонально-комунікативної лінгвістики.

Сутність і природа комунікації. Загальне поняття про комунікацію. Комунікативна функція мови та її складові. Типи комунікації: власне комунікація, автокомунікація, квазікомунікація. Види спілкування: вербальне, інтерактивне, перцептивне. Співвідношення понять "мова", "мовлення", "мовленнєва діяльність", "комунікація".

Породження і сприйняття мовлення як складові комунікації. Поняття про породження мовлення. Механізми, етапи та рівні породження мовлення. Внутрішнє і зовнішнє мовлення. Основні проблеми, пов’язані з процесом сприйняття (інтерпретації, розуміння) мовлення. "Смисл", "значення", "зміст", "повідомлення" – найважливіші поняття породження і сприйняття мовлення.

Текст, дискурс і висловлювання як засоби та одиниці комунікації. Комунікативні типи висловлювань. Прямі й непрямі висловлювання. Семантична і прагматична структура висловлювання. Співвідношення диктуму і модусу, асерції та пресупозиції висловлювання.

Структура комунікативного акту. Поняття про комунікативний акт та його компоненти. Поняття про інтенції мовця. Складові мовленнєвої інтенції.

Поняття про мовленнєвий акт. Типи мовленнєвих актів. Концепції Остіна, Серля, Вандервекена та ін. Структура мовленнєвого акту.

Прагматичні аспекти комунікації: мета, принципи й стратегії мовленнєвого спілкування. Прагматичні аспекти комунікації та їх складові. Максими спілкування Г.П.Грайса. Ієрархічна організація конвенцій мовлення. Концепція Г.Парре. Етикетизція людського спілкування, її природа і сутність. Максими ввічливості Г.Н.Ліча.

Форми мовного спілкування. Поняття про форми мовного спілкування. Монолог, діалог, полілог як найважливіші форми мовного спілкування. Дискусія, диспут, бесіда, розповідь як різновиди форм спілкування.

Стилі, жанри, регістри, тональність мовленнєвого спілкування. Загальне поняття про стилі мовленнєвого спілкування. Поняття про жанри мовлення. Характеристика окремих жанрів. Загальне поняття про регістри мовленнєвого спілкування. Спроба типології регістрів. Поняття про тональність мовленнєвого спілкування.

Типи інформації у висловлюванні. Загальне поняття про контекст, підтекст, затекст. Типологія контекстів у сучасній лінгвістичній літературі.

Комунікативні невдачі (провали): причини, "механізми", типологія.

Комунікативні якості мовлення (риторика мовлення). Найважливіші комунікативні якості мовлення: ясність, чіткість, логічність, переконливість, доцільність, правильність, багатство та ін.

Національно-мовна специфіка спілкування. Гумбольдтівська концепція народного духу мови. Неогумбольдтіанство та його напрямки. Гіпотеза лінгвістичної відносності Е.Сепіра – Б.Уорфа. Концепції лінгвістичного детермінізму. Етнолінгвістика: витоки, проблеми і методи дослідження. Етнопсихолінгвістичні аспекти комунікації. Поняття про фатичну комунікацію. Мовленнєвий етикет і його національно-культурна специфіка.

 

 

 

Філософія мови
(факультети: філологічний, філософський, іноземних мов) - проф. Флорій Бацевич

 

Зміст курсу

Вступ до проблематики. Зміст поняття "філософія мови". Коротка історія розвитку ідей лінгвістичної філософії. ФМ у світлі теорії лінгвофілософських парадигм. Семантична парадигма в історії розвитку ФМ. Синтактична парадигма в історії розвитку лінгвофілософських ідей. Загальні зауваги. Поняття про предикат і предикацію. Елементи філософії предиката в період античності. Ідеї філософії предиката в ХІХ-ХХ ст. Філософські проблеми мови в межах феноменології (міжпарадигмальний період).
    Прагматична парадигма в історії розвитку лінгвофілософських ідей. Прагматичні аспекти мови в дослідженнях лінгвофілософів другої половини ХХ ст. Картина мови в концепціях модальних та інтенсіональних логік кінця ХХ ст.
    Лінгвофілософська думка в Україні Х-початку ХУІ ст. Лінгвістична ситуація в Київській Русі-Україні після прийняття християнства. Реконструкція лінгвофілософських ідей у межах синкретичного середньовічного знання. Джерела лінгвофілософських і лінгвістичних знань (коротка характеристика). Теоантропологічний напрямок давньоруської лінгвофілософської думки. Сцієнтичний напрямок давньоруської лінгвофілософської думки: семіотичні та логіко-лінгвістичні ідеї.
    Філософія мови О.О.Потебні: сутність, природа і походження мови.
    Філософія мови О.О.Потебні: зв’язок мови і мислення; вчення про слово і речення.
    Сучасний стан та перспективи розвитку ФМ в Україні. Проблематика лінгвофілософських досліджень учених "нової" Харківської школи (загальна характеристика). Ідеї "філософії імені" в працях українських лінгвофілософів. Парадигмальна теорія ФМ та її розширення. Перспективи розвитку ФМ в Україні. Загальні висновки.
 

 

 

Основи концептуального аналізу

(для студентів філологічного факультету) - асист. Ясіновська О.В.
 

Зміст курсу

Вступ до проблематики. Сфера когнітивних проблем як нова лінгвістична парадигма. Теорії семантики та референції у процесі освоєння світу. Поняття ментального стану і ментального стереотипу та проблематика культурних концептів. Зв’язок ментальних станів та культурних концептів з архетипами К.Г. Юнга в їх сучасній інтерпретації. Основні проблеми та дослідницькі прийоми сучасного КА. Зміст понять концепт, концептуальний аналіз. Когнітивна карта слова. Дослідницькі підходи та головні проблеми лінгвістичного вивчення КА мови (4 групи). Відмінності концептуального та семантичного аналізу. Проблема інтерференції термінів. КА у світлі логіки, психології та філософії — методологічних основ лінгвістичних напрямків. Логічний підхід до КА мови. Ключові терміни культури і логічний підхід до КА мови. Поняття концепт у логічному підході до аналізу мови. Ґештальтна структура абстрактного імені. Історія логічного аналізу мови (на прикладі аналізу концепту "причина"). Вчення Арістотеля, стоїків, Т. Аквінського, Гольбаха, Г. Ф. Геґеля, Й. Ф. Гербарта, Зігварта, В. Віндельбанда, Лапласа, Д. Юма. Сучасний логічний аналіз мови (на прикладі аналізу категорії "причина"). Підходи В. Краєвського, З. Вендлера, Д. Девідсона, Н. Арутюнової. КА у психолінгвістичному підході. Лінгвістичні дослідження "психології культури". Концепції Швидер, Дой, Вежбицької. Значення психологічної реальності. Поняття прототипу. Поняття інваріанта. Концепт-мінімум, концепт-максимум, енциклопедичне знання. Аналіз концептів на позначення емоційних станів. Семантичні примітиви. Лексичні універсалії. Сценарії почуттів. Сценарії бажань. Сценарії процесу мислення. Сценарії мовлення. Семантичні універсалії і "примітивне мислення". Відмінності культури і відмінності мислення (Дж. Міллер). Проблеми виявлення когнітивних відмінностей між різними культурами. Поняття "примітивне мислення" (Холпайк, Леві-Брюль, Сайєрс, Байн). Комунікація між різними культурами і універсальність семантичних примітивів (Лейбніц, Вежбицька, Годдард, Мак-Конвелл, Холпайк). Відмінності семантичного поля "кольору" світу. Концепт "колір" і його концептуальна основа — "бачення". Система "світлових універсалій" Берліна і Кея. Критика у концепціях Швідера і Бурна, Харгрейва, Фрумкіної. Позначення кольорів як цитати. КА оціночних предикатів (аксіологічних, деонтичних та психологічних). Головні концепції.

Природа оцінки в історії розвитку лінгвофілософських ідей.

Загальні зауваження. Концептуальний контекст оцінки. Класифікація оцінок. Системи ціннісних концептів Арістотеля, Гоббса, фон-Врігта. Механізми виведення загальної оцінки. Виявлення оціночного значення через відношення до норми. Загально- і конкретнооціночні значення (загальні, сенсорно-смакові, психологічні, естетичні, утилітарні, нормативні). Експлікація оцінок. Обсяг дії оцінки та її прагматичні імплікації. КА світу людини. Поняття норми та нормативної картини світу. "Наївна картина світу". Головні напрямки досліджень. "Наївна" картина людини у мовній картині світу. Загальна схема характеристики людини: емоційна та ментальна сфери, етична система цінностей, процеси сприйняття та пізнання світу. Концептуальний аналіз міфопоетичної свідомості. Аналіз концептів народної культури. Алфавіт як топологічна (просторова) та хронологічна (часова) моделі світу. Алфавіт як модель (або "ім’я") світу. Сакральні точки алфавіту. Моделі "макрокосм" і "мікрокосм". Символи у системі алфавітів. Часові та просторові відношення у язичницькій та християнській інтерпретаціях алфавіту. Відлік часу як відображення "алфавітних" особливостей у індоєвропейських мовах.

Основні напрямки і проблеми когнітивної лінгвістики. КА як актуальний підхід до експлікації центральних культурних концептів.


    Основи комунікативної лінгвістики, 34 години, проф. Бацевич Ф.С.

    ЗМІСТ СПЕЦКУРСУ

    Комунікативний підхід до мови: етапи формування, перспективи розвитку.
    Сучасна лінгвістика: основні риси і напрямки розвитку. Коротка історія розвитку ідей комунікативної лінгвістики. Виформування етнопсихолінгвістик. Перспективи розвитку функціонально-комунікативної лінгвістики. Мовленнєвознавство, його основні проблеми та місце в сучасній лінгвістиці. Сутність і природа комунікації. Загальне поняття про комунікацію. Спілкування людей і спілкування тварин: основні відмінності.
    Канали комунікації. Типи комунікації: власне комунікація, автокомунікація, квазікомунікація. Співвідношення понять "мова", "мовлення", "мовленнєва діяльність", "комунікація". Соціальні ролі мовців та їхній вплив на комунікацію. Породження і сприйняття мовлення як складові комунікації. Текст, дискурс і висловлювання як засоби та одиниці комунікації. Структура комунікативного акту.Поняття про комунікативний акт та його компоненти.
    Поняття про мовленнєвий акт. Типи мовленнєвих актів. Концепції Остіна, Серля, Вандервекена та ін. Типи мовленнєвих актів за комунікативною метою. Прямі й непрямі мовленнєві акти. Типологія непрямих мовленнєвих актів. Поняття про перформативи і констативи. Специфіка перформативних висловлювань. Типологія перформативів. Прагматичні аспекти комунікації: мета, принципи й стратегії мовленнєвого спілкування. Форми мовного спілкування. Поняття про форми мовного спілкування. Монолог, діалог, полілог як найважливіші форми мовного спілкування. Дискусія, диспут, бесіда, розповідь як різновиди форм спілкування. Діалог та його організація.
    Стилі, жанри, регістри, тональність мовленнєвого спілкування. Типи інформації у висловлюванні. Комунікативні невдачі (провали): причини, "механізми", типологія. Комунікативні якості мовлення (риторика мовлення).
    Національно-мовна специфіка спілкування.
    Типові національно-культурні конотації слів у мовленні.


    Проблеми загальної та прикладної лінгвістики, 36 годин, доц. Сваричевська Л.Ю.

    ЗМІСТ СПЕЦКУРСУ

    Предмет та завдання прикладної лінгвістики. Традиційні прикладні завдання мовознавства. Завдання сучасної прикладної лінгвістики. Прикладна лінгвістика та часткове (або конкретне) мовознавство. Математична лінгвістика як
    теоретичне підґрунтя прикладної лінгвістики. Комп’ютерна лінгвістика як наука, що формується; етапи її розвитку. Інтерлінгвістика як наука про штучні мови; неспеціалізовані мови загального призначення, різні за призначенням спеціалізовані мови. Автоматичний переклад (або машинний переклад) як переклад тексту з однієї природної мови на іншу, що виконується за допомогою електронно-обчислювальних машин за заздалегідь складеним алгоритмом.
    Значення загальної теорії лінгвістичних моделей для прикладної лінгвістики. Моделювання як метод наукового пізнання. Значення теорії мовних підсистем для прикладної лінгвістики. Мова як системно-структурне утворення та об’єкт моделювання.
    Три аспекти вивчення звуків мови.
    Поняття про морфему, типи морфем. Дериватологія у прикладному аспекті: моделювання словотвірних типів, формалізація способів словотвору тощо. Проблеми семантичного та структурного моделювання фразеології. Прикладний аспект вивчення синтаксичного рівня мови. Мова і комунікація у прикладному аспекті. Сутність поняття "комунікація", її типи та складові.
    Прикладне значення лінгвістики тексту. Поняття про дискурс, різне його розуміння. Принципи та методи укладання тезаурусів для потреб прикладної лінгвістики.
    Поняття тезаурусу. Практичне застосування тезаурусів.


    Основи теорії мовленнєвого спілкування, 34 години, проф. Бацевич Ф.С.

    ЗМІСТ КУРСУ

    Комунікативний підхід до мови: етапи формування, перспективи розвитку. Сучасна лінгвістика: основні риси і напрямки розвитку. Коротка історія розвитку ідей комунікативної лінгвістики. Перспективи розвитку функціонально-комунікативної лінгвістики. Мовленнєвознавство, його основні проблеми та місце в сучасній лінгвістиці. Сутність і природа комунікації. Породження і сприйняття мовлення як складові комунікації. Поняття про породження мовлення. Коротка історія формування підходів. Смисл", "значення", "зміст", "повідомлення" – найважливіші поняття породження і сприйняття мовлення.
    Текст, дискурс і висловлювання як засоби та одиниці комунікації. Структура комунікативного акту. Прагматичні аспекти комунікації: мета, принципи й стратегії мовленнєвого спілкування. Максими спілкування Г.П.Грайса. Ієрархічна організація конвенцій мовлення. Концепція Г.Парре. Етикетизція людського спілкування, її природа і сутність. Максими ввічливості Г.Н.Ліча. Форми мовного спілкування. Типи інформації у висловлюванні. Комунікативні невдачі (провали): причини, "механізми", типологія. Національно-мовна специфіка спілкування.


    Актуальні питання когнітивної лінгвістики, 36 годин, асист. Ясіновська О.В.

    ЗМІСТ СПЕЦКУРСУ

    Антропоцентризм як основа формування когнітивної парадигми дослідження мови в кінці XX століття. Концептуальний простір як об’єкт дослідження когнітивної лінгвістики. Пропозиційні, фреймові та мережеві моделі як базова структура моделювання вербалізованої інформації. Головні напрями дослідження мовної картини світу. Концептуальний аналіз абстрактних імен (лексика на позначення кольорів, емоцій, почуттів, бажань тощо). Когнітивні аспекти вивчення концептів народної культури.


    Метафоричне значення в естетичній комунікації, 20 годин, асист. Процак Л.М.

    ЗМІСТ СПЕЦКУРСУ

    Філософські концепції значення. Сучасні когнітивні підходи до семантики: відмінності і спільні моменти у теоріях (Лакофф, Лангакер, Джакендорф).
    Семантика і прагматика. Відмінності між системним і прагматичним значеннями висловлювання. Компонентний аналіз. Когнітивний напрям у сучасній лінгвістиці. Проблема представлення знань. Типи організації структур знання.
    Мовленнєва діяльність і естетична мовленнєва діяльність. Теорія мовленнєвої діяльності та її значення для дослідження проблем художньо-образного мовлення.
    Дослідження превербальних етапів мовлення. Поняття внутрішнього слова. Індивідуальні смисли та їх реалізація у мовленні. Специфіка естетичної діяльності як особливого виду мовленнєвої діяльності. Взаємозв’язок між внутрішнім мовленням та особливостями мовлення художньо-образного. Аналіз значення у сучасній психолінгвістиці. Психолінгвістичний підхід до аналізу конотації. Індивідуальні смисли як джерело конотативного значення.
    Художньо-образне мовлення як особлива форма комунікації. Поняття естетичної функції мовлення у концепції Празької лінгвістичної школи. Погляди Я.Мукаржовського на співвідношення естетичної і комунікативної функції та їх значення для сучасної теорії художньо-образного мовлення. Поняття естетичної цінності, діалогічності та смислової динаміки контексту у концепції Я.Мукаржовського. Внесок Р.Якобсона у розвиток теорії поетичного мовлення (функції мови та конотація). Комунікативний підхід до аналізу художньо-образного мовлення. Поняття про художній дискурс та аспекти його вивчення у комунікативній лінгвістиці. Теорія діалогічності у концепції М.М.Бахтіна. Оповідач як аналог мовця. Аналог слухача. Образ читача. Специфіка образності в художньо-образному мовленні у концепції М.М.Бахтіна. Поняття прагматичної пропозиції як установки мовця: комунікативний статус. Імплікатури в художньо-образному мовленні.
    Когнітивний підхід до аналізу метафоричного значення у художньо-образному мовленні. Специфіка тлумачення значення у когнітивній лінгвістиці. Внутрішня будова семантичної структури. Внутрішні зв’язки між семантичними структурами. Зовнішні зв’язки між семантичними структурами. Валентність. Поняття комунікативної мети висловлювання.
    Особливості процесу категоризації. Поняття прототипу і метафора. Профіль і профілювання. Когнітивна структура емотивного компонента. Когнітивна структура оцінного компонента. Когнітивна структура образного компонента (концептуально-метафорична гіпотеза). Специфіка образу і семантичні ефекти. Проблема членування семантичного поля (на прикладі метафори "страху").
 


 

Міжнародні зв’язки

 

Кафедра підтримує наукові контакти з Варшавським університетом (Польща).

 

 


 

© 2005 Розробка та підтримка сайту - Юлія ГУЛЬОВАТА
Розміщення інформації -
Андрій Вовчак