Головна сторінка     НОВИНИ

Загальні відомості
Структура факультету
Вчена рада факультету
Спеціалізовані вчені ради
Видання
Конференції та семінари
До 150-річчя від дня народження Івана Франка
Навчальний процес
Студентська газета "Ярослов"
Студенти
    Попередня сторінка Наступна сторінка

ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Серія філологічна

ВИПУСК 35: ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО

Львів – 2004

 

ЗМІСТ

 

 

Літературна теорія та історична поетика

 

Богдана Криса. Інтертекстуальність у вимірах українського бароко.
Тарас Пастух. Секрети сугестії.
Тарас Пастух. До проблеми поетичної асоціативності.
Роман Крохмальний. Проблема дослідження метаморфози на рівні семантичного коду.
Олена Бистрова. Домінантний образ і поетичний синтаксис.
Назар Федорак. Аспекти сюжету Галицько-Волинського літопису (до питання про цілісність сюжету літописного твору).
Борис Бунчук. Про особливості форми поетичних творів Григорія Сковороди.
Степан Микуш. Мистецтво психологізованого портрета у новелах Василя Стефаника.
Василь Будний. “Між ідеєю і формою” (імпресіоністична критика доби українського модерну).
Микола Ільницький. Критика Юрія Шереха як літературознавчий феномен.
Олена Галета. Драма абсурду, або Те трикляте колесо (Борис Антоненко-Давидович, “Сибірські новели”: реалізм як проблема).

 

 

З царини франкознавства

 

Михайло ГНАТЮК. Проблеми українського романтизму в історико-теоретичній спадщині Івана Франка.
Ростислав ЧОПИК. “Zwei Seele leben, ach, in meiner Brust” (до генези Франкового “роздвоєння”).
Микола ЛЕГКИЙ. На шляху до модернізму (Іван Франко в пошуках нової комунікації).
Зенон Гузар. Новела Івана Франка “Мій злочин”.
Зенон Гузар. Новела Івана Франка “Мавка”.
Ярослава Мельник. Ще раз про символіку новели Івана Франка “Терен у нозі”.
Петро Ляшкевич. Дві хвороби святого Валентія.
Ганна Іваночко. Автологічне слово Івана Франка у другому жмутку “Зів’ялого листя”.
Юрій Клим’юк. Модифікації жанру віршової присвяти Івана Франка.
Роман Голод. Експресіонізм у творчості Івана Франка.
Богдан Тихолоз. “Excelsior!” Івана Франка як цикл філософських алегорій.

 

 

До творчого портрета Василя Щурата

 

Валерій Корнійчук. Василь Щурат і поезія зів’ялого листя.
Василь Щурат. Поезія “Зів’ялого листя” в виду суспільних задач штуки (прочитавши ліричну драму Івана Франка “Зів’яле листя”).
Оксана Веретка. Молитовник “Із глибин воззвах” Василя Щурата – оригінальна збірка релігійної поезії початку ХХ століття.
Схм. Венедикта (Василина Щурат-Глуха). Василь Щурат – перекладач.

 

 

Поетичний театр Лесі Українки

 

Василь Лесик. Інтуїтивізм чи прагматизм? (“Кассандра” Лесі Українки).
Степан Хороб. Неоромантична концепція “волі” в драматургії Лесі Українки.

 

 

Століття, що минуло: риси літературного обличчя

 

Роман ПІХМАНЕЦЬ. Внутрішня динаміка художніх структур Василя Стефаника.
Юрій Горблянський. Тема любові у творчості Агатангела Кримського та Василя Пачовського.
Марта Мельник. “Мисливські оповідання” Романа Купчинського.
Лілія Невідомська. Особливості ідіостилю Івана Драча: імпліцитність семантики поетичного слова.
Ліля СИРОТА. Естетико-художній простір альманаху “Королівський ліс”: брак ідеалу.
 

 

Література “трагічного оптимізму”

 

Любомир Сеник. Новела Миколи Хвильового “Мати”: до світогляду письменника.
Володимир Шелест. Буремна поезія Євгена Маланюка.
Андрій Вонторський. Грецькі мотиви у поезії Олега Ольжича.
Ірина Роздольська. Українська поезія резистансу 40-50-х років ХХ століття – своєрідне явище літературного процесу.
 

 

Міжлітературні зв’язки: компаративістика і майстерність перекладу

 

Петро Іванишин. Поет і буття: специфіка онтологічного дискурсу Райнера-Марії Рільке.
Роман Бубняк. Рецепція роману Еміля Золя “Жерміналь” з позицій соціалістичної ідеології.
Ярослав Лопушанський. Творчість Миколи Хвильового в контексті українсько-німецьких літературних взаємин.
 

 

Культурологічні студії

 

Людмила Васильєва. Національна ідентичність, мова та культура.
Омер Дерменджі. Роксолана як історична постать в Туреччині та Україні.
Тетяна Лозова. До історії біблійної книжності в Україні: аналіз марґіналій стародрукованого Псалтиря 1675 року.
Уляна Базюк. Особливості фольклорної фантастики ранньої романтичної прози Пантелеймона Куліша.
Ярослав Гарасим. Етноестетика “Лісової пісні” Лесі Українки.
Андрій Печарський. Амориністика книги Болю Осипа Турянського в контексті літератури експресіонізму.
Ярослава Василишин. Психологічно-філософська основа малої прози Богдана Лепкого – пошук національної ідентичності художника слова.
Володимир Працьовитий. Національна природа комічного у драматургії Миколи Куліша.
Орися Легка. Від еротичної афектації до філософської рецепції (проблема світоглядної еволюції Наталі Лівицької-Холодної).
 

 

Ad fontes!

 

Микола Крупач. Листи Євгена Маланюка до Євгена-Юлія Пеленського. Рік 1931.
 

 

 

Редакційна колегія:

 

Проф., д-р. філол. наук Т. Ю. Салига (головний редактор), проф., д-р. філол. наук М. М. Ільницький (заступник головного редактора), проф., д-р. філол. наук І. О. Денисюк, проф., д-р. філол. наук Б. С. Криса, проф., д-р. філол. наук Л. І. Міщенко, проф., д-р. філол. наук Л. Т. Сеник, доц., канд. філол. наук А. І. Скоць, доц., канд. філол. наук О. І. Галета (відповідальний секретар).

Відповідальний за випуск Т. Салига
Редактор М. Коперсако
Комп’ютерна верстка Б. Тихолоз

 

    Попередня сторінка Наступна сторінка

© 2005 Розробка та підтримка сайту Юлія ГУЛЬОВАТА  juli_g@bk.ru
підбір інформації Андрій Вовчак