Головна сторінка НОВИНИ

 

Загальні відомості

історія факультету
програма розвитку
Університету - 350

Структура факультету

деканат
вчена рада факультету
кафедри
інститути, лабораторії

Наукова робота

конференції
наукові семінари
видання
спеціалізовані вчені ради

Навчальний процес

абітурієнтові
студентові
бакалаврські програми
магістерські програми
навчальні практики

Виховна робота

Студентcьке життя

студентське самоврядування
студентська газета "Ярослов"

Міжнародна літня школа української мови та країнознавства

 

 

 

Адреса кафедри:

м. Львів,
вул. Університетська, 1, ауд.234
тел. 296-47-17
e-mail:
ter.ukr@franko.lviv.ua

 

Завідувач кафедри:

доктор філологічних наук, професор Ярослав Гарасим

 


 

Історія кафедри та основні напрямки її наукової та навчальної діяльності

Професорсько-викладацький склад кафедри:
 

Любослава Асіїв - кандидат філологічних наук, доцент
Марія Білоус - кандидат філологічних наук, доцент
Лідія Борійчук - асистент

Ірина Вербовська - кандидат філологічних наук, доцент
Наталія Глібчук - кандидат філологічних наук, доцент
Лідія Григорчук - доктор філологічних наук, професор
Дмитро Гринчишин - кандидат філологічних наук, в.о. доцента
Софія Дідик - кандидат філологічних наук, доцент
Уляна Добосевич - кандидат філологічних наук, доцент
Ніна Захлюпана - кандидат філологічних наук, доцент

Оксана Костів - кандидат філологічних наук, асистент
Ірина Кочан - кандидат філологічних наук, доцент
Зоряна Купчинська - кандидат філологічних наук, доцент

Галина Кутня - кандидат філологічних наук, доцент
Ірина Ощипко - кандидат філологічних наук, доцент
Володимир Пілецький - кандидат філологічних наук, доцент

Олеся Сколоздра - кандидат філологічних наук, асистент
Зеновій Терлак - кандидат філологічних наук, доцент
Іван Ціхоцький - кандидат філологічних наук, доцент
 

Характеристика спеціалізації “Українське мовознавство”

Основні навчальні курси та спецкурси

Критерії оцінювання знань студентів

Міжнародні зв’язки

Тематика наукового семінару кафедри
 


 

Історія кафедри та основні напрямки її наукової та навчальної діяльності

 

Історія кафедри української мови тісно пов’язана з історією Львівського університету. Це один із найстаріших в Україні університетів, який був початково заснований з латинською мовою викладання. У 1787 р. при ньому було створено науковий інститут "Студіюм Рутенум" з українською мовою викладання. 1805 р. австрійський уряд перетворив Львівський університет на ліцей, а 1817 р. знову відновив його, але вже з німецькою мовою викладання.

У 1848 р. “весна народів” пожвавила національне життя Галичини. У гімназіях було запроваджено обов’язкове вивчення української мови, а мовне питання стало об’єктом жвавих дискусій і суперечок на сторінках галицької преси. На домагання українців у грудні 1848 р. у Львівському університеті відкрито першу кафедру української мови і літератури, яку очолив Яків Головацький, український культурний діяч, учений, письменник, один із членів "Руської трійці". За тодішньою структурою університету кафедра складалася з одного професора, який читав лекції з української мови та літератури.

Протягом 1867-1894 рр. кафедру очолював Омелян Огоновський, який значно активізував справу викладання української мови і літератури. З його ініціативи було організовано "Семінар для руської (української) філології", в якому слухачі виголошували свої наукові праці.

Після смерті О.Огоновського університетської кафедри домагався І.Франко, однак тодішній намісник Галичини граф К.Бадені все зробив для того, щоб не допустити в університет письменника, який закликав український народ до соціального і національного визволення.

У 1895 р. кафедру посів Олександр Колесса, а 1899 р. було відкрито ще одну українознавчу кафедру, яку очолив Кирило Студинський.

Після українсько-польської війни 1918-1919 рр. у Львівському університеті було зліквідовано всі українознавчі кафедри, і він став повністю польськомовним. Окремим розпорядженням вступ до університету було дозволено тільки тим, що служили в польській армії і були польськими громадянами. У відповідь на це українці організували таємний український університет (1921-1925 р.р.).

На численні клопотання українців у 1928 р. в університеті було відкрито кафедру української мови, але очолював її до 1939 р. поляк Ян Янів.

З осені 1939 р., коли Західну Україну було приєднано до Радянської України, університет зазнав корінної реорганізаці. У 1939-1941 рр. завідувачем кафедри української мови став відомий український мовознавець і громадський діяч Василь Сімович. На кафедрі працювало 19 осіб. Це були відомі своїм науковим доробком учені, письменники, досвідчені викладачі львівський гімназій, серед них - К.Кисілевський, В.Лев, Я.Янів, О.Панейко, М.Пушкар, П.Мечник, Д.Лукіянович, П.Карманський, А.Андрохович, Й.Шемлей, В.Пачовський, С.Щурат, К.Добрянський та ін.

З початком війни Львівський університет припинив своє функціонування і відновив навчальну діяльність лише в 1944 р. З 1944 до 1946 р. кафедрою керував Петро Коструба. У 1946 р. П.Кострубу звинуватили в українському буржуазному націоналізмі і репресували. З 1947 до 1950 р. кафедру очолював Іван Чередниченко. З 1950 до 1973 р. завідувачем кафедри був Іван Ковалик.

У 50-60-х роках зріс науковий потенціал кафедри. На ній працювали професори І.Ковалик, Ю.Редько, І.Петличний, доценти П.Коструба, Б.Кобилянський, М.Шкільник, С.Криворучко, І.Грицютенко, Т.Возний, І.Ощипко, С.Дідик, Є.Черняхівська, О.Сербенська, Б.Ключковський. Праці членів кафедри були новаторськими за змістом, вони суттєво збагатили українську лінгвістику. Так, Іван Ковалик своїми роботами заклав теоретичні основи однієї з наймолодших галузей мовознавства - дериватології; Юліан Редько плідно працював у царині ономастики, видав один із перших словників українських прізвищ; Петро Коструба досліджував фонологічну систему української мови, був одним із авторів академічного курсу фонетики і фонології; Броніслав Кобилянський вивчав українські діалекти, зокрема гуцульські, опублікував цінні праці з української діалектології; Михайло Шкільник був одним із найавторитетніших українських методистів, автором шкільних підручників з української мови. Учні професора І.Ковалика активно працювали в галузі українського словотвору (Т.Возний, І.Ощипко та ін.).

У першій половині 70-х років склад кафедри суттєво змінився. Під ідеологічним тиском залишають кафедру І.Ковалик, Ю.Редько, І.Петличний, Б.Кобилянський. Кафедра поповнюється новими членами (М.Білоус, Н.Захлюпана, З.Терлак, І.Кочан, В.Пілецький). У 1973-1974 рр. кафедрою завідував Б.Ключковський, а з 1975 до 1995 р. - Таміла Панько. У 70-80 рр. на кафедрі активізуються дослідження з термінології, ініціатором яких була Т.Панько, а також тривають дослідження лексико-граматичної системи української мови. Побачили світ перекладні словники термінів (Т.Панько, В.Пілецький, І.Кочан), словники з культури мови (Д.Гринчишин, З.Терлак), монографічні дослідження і навчальні посібники з української мови (Т.Панько, І.Кочан, З.Терлак, М.Білоус).

З 1996 р. кафедрою завідує З. Терлак. Чени кафедри продовжують дослідження фонетичної і лексико-граматичної системи української мови у функціональному аспекті, вивчають проблему становлення норм на всіх рівнях мовної системи, ьеруть участь в укладанні різного типу словників української мови. Опубліковано монографії, присвячені проблемам української діалектології (Л. Григорчук), термінології (І. Кочан), видано словники з ортології (Д. Гринчишин, З. Терлак), методичної термінології (Н. Захлюпана, І. Кочан), навчальні посібники і розмовники для вивчення української мови як іноземної (З. Терлак). Результати досліджень опубліковано у “Віснику Львівського національного університету. Серія філологічна”.

 


 

Характеристика спеціалізації “Українське мовознавство”

 

Студенти, які спеціалізуються на кафедрі української мови, слухають спеціальні курси, присвячені акетуальним проблемам української фонології, лексикології, фразеології, термінології, граматики, пишуть курсові, дипломні і магістерські роботи з української мови. Випускники філологічного факультету, які одержують спеціалізацію з української мови, можуть працювати в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах.

 


 

Основні навчальні курси та спецкурси

 

Основні курси:

 

Сучасна українська літературна мова
Лектори: Доц. Ощипко І.Й., Доц. Пілецький В.І., Доц. Асіїв Л.В., Доц. Білоус М.П., Доц. Вербовська (Кузьма) І.Т., Доц. Терлак З.М., Доц. Дідик (Перепелиця) С.С.

 Зміст курсу:
 Поняття “сучасна українська літературна мова”, норми писемного і усного молення. Поняття “слово”, “лексичне значення слова”, “смислова структура слова”. Повна характеристика системних відношень між словами (омоніми, пароніми, антоніми, синоніми). Склад лексики за походженням, за стилістичною диференціацією. Значення терміна “фразеологія”, вказати на різну (тематичну, структурну) класифікацію фразеологізмів. Навчити студентів користуватися словниками різних типів, укладати словникові статті. Досягнення українських лексикологів, фразеологів, лексикографів.
 Аспекти вивчення мовних звуків. Основні проблеми фонології. Система фонем в сучасній українській літературній мові. Звукові зміни в сучасній українській літературній мові. Взаємозв’язок теорії звука з орфоепією і теорією письма.
 Морфеміка як розділ мовознавства. Поняття морфеми, морфа, аломорфа та варіанти морфеми. Класифікація морфем. Формальні лексичні, словотвірні, семантичні та стилістичні, обмеження сполучуваності морфем. Морфемний розбір слова, його принципи і послідовність. Морфемна будова слова. Поняття основи слова. Історичні зміни в морфемній будові слова. Закономірності конструювання морфемних структур слів сучасної української літературної мови. Основні типи морфемних структур
 сучасної української літературної мови в межах різних частин мови. Дослідження морфемної підсистеми сучасної української мови: стан і перспективи. Дериватологія, як розділ мовознавства. Словотвірна пара. Типи словотвірної похідності. Структурно-граматичні види вихідних дериваційних одиниць. Словотвірна будова слова. Принципи словотвірного аналізу. Словотвірне значення та його типи. Поняття способу словотворення та його різновиди. Основні поняття словотвірної системи. Словотворення основних частин мови. Національні особливості словотвірної системи української мови. Дослідження словотвірної системи сучасної української літературної мови: стан і перспективи.
 Граматика як наука. Морфологія як частина граматики. Наукові поняття “граматична категорія”, “граматичне значення”, “граматична форма”. Критерії поділу слів на частини мови. Граматичні категорії слів усіх самостійних частин мови. Характеристика несамостійних частин мови. Погляди різних учених на питання морфології.
 Синтаксичний зв’язок між словами, його різновиди. Словосполучення як синтаксична одиниця і їх класифікація. Формальний і змістовий зв’язок між компонентами словосполучень. Речення і його ознаки. Аспекти вивчення речення. Типи простих речень за характером відношення повідомлюваного до дійсності, за метою висловлювання, за емоційно-експресивним забарвленням, за структурою. Двоскладні речення і їх структура. Способи вираження головних і другорядних членів. Односкладні речення і їх різновиди. Неповні речення. Речення з однорідними членами, відокремленими членами, вставними і вставленими компонентами, зветаннями і їх синтаксична кваліфікація. Різновиди складних речень.
 Складносурядні речення і їх різновиди. Складнопідрядні речення і їх класифікація. Типи підрядних частин. Безсполучникові складні речення. Багатокомпонентні речення з однотипними і різнотипними видами синтаксичного зв’язку. Принципи української пунктуації.

 
Історична граматика української мови
 Лектор: Доц. Гринчишин Д.Г.

 Зміст курсу:
 Основні джерела вивчення історії української мови. Місце української мови серед інших слов’янських мов. Палаталізації задньоязикових ґ, к, х. Пом’якшення приголосних у сполученнях з j. Історія зредуковах ь, ъ та наслідки їх занепаду. Фонетичні зміни в українській мові 14-18 століття. Поділ іменників та дієслів за основами. Формування сучасних відмін іменників. Історія форм займенників, прикметників, числівників, дієслів та прислівників.

 
Українська діалектологія
 Лектори: Доц. Глібчук Н.М., aсист. Костів О.М.

 Зміст курсу:
 Українська діалектологія як наука, її предмет, завдання, значення і система термінів. Поняття загальнонародної та літературної мови. Поняття діалектної норми. Зв’язок діалектології з іншими науками. Територіальні і соціальні діалекти. Методи збирання діалектного матеріалу. Методи діалектологічних досліджень.
 Класифікація українських діалектів на основі спільних фонетичних, морфологічних, синтаксичних та лексичних ознак на три наріччя – північне (поліське), південно-західне і південно-східне. Класифікація українських діалектів за генетичною ознакою на давні (старожитні) і новостворені.
 Характеристика говорів поліського (північного) наріччя. Історія дослідження північних діалектів.Ареал західнополіського, середньополіського, східнополіського говорів. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості північного наріччя.
 Характеристика говорів південно – західного наріччя. Поділ південно-західного наріччя на три групи говорів – галицько-буковинську, волинсько-подільську та карпатську. Галицько-буковинська група говорів. Наддністрянський (опільський) діалект. Ареал наддністрянського говору, історія його дослідження. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості наддністрянського говору.
 Надсянський говір. Ареал надсянського говору, історія його дослідження. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості надсянського говору.
 Гуцульський (східнокарпатський) говір. Ареал гуцульського говору, історія його дослідження. Проблема походження етноніма “гуцули”. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості гуцульського говору. Покутсько- буковинські говірки. Ареал покутсько-буковинських говірок, історія їх дослідження. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості.
 Карпатська група говорів. Бойківський (північнокарпатський) говір. Ареал бойківських говірок, історія їх дослідження. Проблема походження етноніма “бойки”. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості бойківського говору.
 Середньозакарпатський (закарпатський) діалект. Ареал заккарпатських говірок. Поділ закарпатських говірок на 4 групи – боржавські, марамороські, ужанські та верховинські говірки. Історія дослідження закарпатського діалекту. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості закарпатських говірок.
 Лемківський (західнокарпатський) говір. Ареал лемківських говірок. Коротка історія Лемківщини. Проблема походження етноніма “лемки”. Історія дослідження лемківських говірок. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості лемківських говірок.
 Волинсько-подільська група говорів. Південноволинський діалект, історія його дослідження. Ареал південноволинських говірок. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості південноволинського діалекту. Подільський діалект, історія його дослідження. Ареал подільських говірок. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості подільського говору.
 Характеристика говорів південно-східного наріччя. Середньонаддніпрянський діалект – основа української літературної мови. Ареал середньонаддніпрянських говірок, історія їх дослідження. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості середньонаддніпрянського діалекту.
 Слобожанський діалект. Ареал слобожанських говірок, історія їх дослідження. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості.
 Степовий діалект. Ареал степових говірок, історія їх дослідження. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні, лексичні особливості степових говірок.
 Особливості синтаксису українських діалектів. Типи відмінностей у синтаксисі української діалектної мови. Діалектні відмінності в словосполученні, в структурі простого речення, в структурі складного речення.
 З історії української діалектології. Виділення діалектології в окрему науку. Перші спроби характеристики українських говорів. Класифікація українських говорів К. Михальчука. Значення праць К. Михальчука для розвитку української діалектології. Українська лінгвістична географія. Діалектологічні атласи.Атлас української мови : В 3 т.-К.,1984;1992; 2000.
 Діалектні словники.Їхнє призначення.
 Транскрибування аудіозаписів діалектних матеріалів.
 Аналіз діалектних текстів на різних мовних рівнях (фонетичному, морфологічному, синтаксичному, лексичному).

 
Історія української літературної мови
 Лектор: Доц. Добосевич У.Б.

 Зміст курсу:
 Вступні уваги до курсу історії української літературної мови (предмет, завдання, джерела; наукові студії з історії української літературної мови; періодизація; поняття “літературна мова” та зміни у його змісті на різних етапах становлення, місце української літературної мови серед мов світу; проблема походження української мови). Староукраїнська літературно-писемна мова Х – І половини XIV століття. Середньоукраїнська літературно-писемна мова ІІ половини XIV – кінця ХVІІІ століття. Актова мова XIV-ХV століть; загальні тенденції розвитку літературно-писемної мови у ХVІ – І половини ХVІІ століття; мовотворчі процеси у ХVІІ – ХVІІІ століттях. Нова доба в історії української літературної мови. Кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ – процеси літературного мовотворення у підросійській Україні та Галичині. Формування української літературної мови у ІІ половині ХІХ століття; правописні проблеми. Функціонування і розвиток української літературної мови у ХХ столітті.

 
Практична стилістика
 Лектор: Доц. Кочан І.М.

 Зміст курсу:
 Стилістика мови як навчальний предмет, її основні підрозділи. Функціональні стилі української мови. Принципи класифікації, Призначення кожного, специфічні ознаки, мовні особливості, підстилі. Практична стилістика як окрема дисципліна, про виражальні засоби кожного стилю, її мета і завдання. Фоностилістика. Основні фонетичні засоби творення образності. Словотвірна стилістика. Морфемні засоби творення образності. Лексична стилістика. Лексичні засоби творення образності. Граматична стилістика. Морфологічні засоби творення образності. Синтаксичні художні засоби. Основні засоби мовної експресії.

 
Основи культури мови
 Лектори: Доц. Кочан І.М., Доц. Глібчук Н.М.

 Зміст курсу:
 Культура мови і мовлення. Поняття мовної норми та її види Мовленнєвий етикет українського народу Акцентологічні та орфоепічні норми української мови Морфологічні норми. Складні випадки уживання форм роду, числа і відмінка іменника.. Нормативність уживання прикметникових і займенникових форм. Нормативність уживання числівникових і дієслівних норм. Синтаксичні норми. Порядок слів у реченні. Координація присудка з підметом. Керування в українській мові. Особливості уживання однорідних членів речення. Прості і складні речення як синоніми. Особливості уживання сполучників у складносурядних і складнопідрядних речення. Логічність мовлення.

 
Методика викладання української мови у середній школі
 Лектори: Доц. Кочан І.М., Доц. Захлюпана Н.М.

 Зміст курсу:
 Методика як наукова і навчальна дисципліна. Зв’язок її з іншими науками. Джерела методики. Основні принципи і методи викладання української мови. Урок як основна форма навчального процесу. Складові уроку. Типи уроків з української мови. Критерії і норми оцінювання знань з української мови. Методика навчання орфографії в середній школі. Методика навчання пунктуації в середній школі. Уроки розвитку зв’язного мовлення. Позакласна і позашкільна робота з української мови.

 
Методика викладання української мови у ВНЗ
 Лектор: Доц. Захлюпана Н.М.

 Зміст курсу:
 Методика викладання української мови у вищій школі як наука, її зв’язок з іншими науками. Зміст і побудова курсу методики викладання української мови у вищій школі.
 Загальнодидактичні принципи навчання української мови у вищій школі: активності, свідомості, міцності знань, науковості, систематичності, послідовності, наступності, перспективності, доступності, унаочнення, зв’язку теорії з практикою, зв’язку навчання з життям, зв’язку навчання з вихованням.
 Лекція у вищій школі. Місце та значення лекції у навчально-виховній роботі зі студентами. Роль лекції у пізнанні сучасного стану науки та її розвитку. Лекція як основна форма навчального процесу. Лекція і професійне виховання студента.
 Психолого-педагогічні передумови ефективності вузівської лекції. Мова викладача як засіб мобілізації та підтримання уваги студентів. Лекція як елемент виховання у студентів звичок до трудового зусилля, розумової роботи. Самоконтроль викладача під час лекції. Санітарно-гігієнічні умови утримання аудиторії як основи успішної роботи викладача і студента. Емоційність викладання – передумова успішного сприймання і міцного запам’ятовування і осмислення лекційного матеріалу. Образність викладу і його досягнення (добирання яскравого, емоційного матеріалу; думки і влучні висловлювання видатних людей; окремі афоризми; образні вислови і порівняння; уживання слів у переносному значенні, ідіоми, “крилаті” слова; народна приказки і прислів’я).
 Проблемні ситуації на лекціях як основа дослідницького підходу студента до вивчення предмета.
 Структура лекції та підготовка до неї. Види лекцій.
 Проблемне навчання у вищій школі. Суть проблемного навчання у вищій школі. Створення проблемних ситуацій. Проблемне навчання як форма активізації навчального процесу. Підготовка і проведення лекцій з елементами проблемного навчання. Підготовка студентів до лекції з проблемними елементами. Проблемна лекція. Етапи вирішення проблеми.
 Модульно-рейтингова система навчання. Історія виникнення модульного навчання. А.Фурман, А.Олексюк – розробники модульного навчання в Україні. Суть модульного навчання. Доцільне дозування змісту навчального матеріалу. Модульне навчання як технологія диференційованого розвивального навчання. Взаємовідносини і взаємовпливи у системах викладач-студент, студент-студент, студент-викладач. Модульна система та можливість засвоювання знання завершеними блоками. Індивідуальна
 робота студента і модульне навчання. Рейтин-говий контроль при системі модульного навчання. Структурно-логічна схема занять за системою модульного навчання: тематика і кількість лекцій, практичних та лабораторних занять. Завдання заключного модульного контролю. Проміжні усні та контрольні завдання.
 Система практичних та семінарських занять у вищій школі Місце лабораторних і практичних занять у навчальному процесі вищої школи. Практичні і лабораторні заняття як реалізації принципу зв’язку теорії з практикою Основні завдання практичних і лабораторних робіт. Практична та лабораторна робота як активна форма самостійної роботи студента. Планування практичних і лабораторних занять. Колоквіум як форма контролю самостійної роботи студента. Роль консультацій при самостійній роботі студента. Самостійна робота студента за індивідуальним планом. Сесія і самостійна робота студента. Науково-практичні конференції як форма контролю самостійної роботи студента. Поточна, тематична, періодична, підсумкова перевірка самостійної роботи студента. Усна та письмова форма перевірки знань самостійної роботи студента.
 Форми контролю за навчальною роботою у вищій школі. Проведення іспитів та заліків у вищій школі. Облікова та контрольна роль іспитів і заліків у вищій школі.
 Обґрунтування нормативних вимог до оцінки різних рівнів знань студентів.
 Ступінь розуміння навчального матеріалу і рівень пізнавальної активності студентів як критерій оцінки їх знань.
 Активізація пізнавальної діяльності студентів у вищій школі. Тип навчання (традиційне, проблемне, модульно-рейтингове) як форма активізації навчального процесу. Наповнення лекції найновішими фактами мовознавчої науки як фактор активізації навчального процесу. Дискусії як засіб активізації навчального процесу. Фактор тонізуючого впливу емоцій на сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
 Документація викладача у вищій школі.

Спецкурси:


 
Українська морфонологія
 Лектор: Доц. Асіїв Л.В.

 Зміст курсу:
 Проблема виділення морфонології як окремої лінгвістичної дисципліни. Предмет та завдання морфонології, її зв’язок з іншими галузями мовознавства. Роль Празької лінгвістичної школи в становленні морфонології як науки. Морфонологічні дослідження в українському мовознавстві. Фонологічна основа морфонологічних досліджень. Погляди представників різних фонологічних шкіл на специфіку морфонологічних явищ, їх місце та роль у мовній системі та мовленнєвій діяльності. Зміст поняття позиція в фонології та морфонології. Статичний та динамічний аспекти морфонології, їх взаємозв’язок. Природа та функції модифікацій фонемного складу морфем. Дискусія про знаковий характер морфонологічних явищ. Особливості функціонування морфонологічних змін. Проблема релевантності та регулярності фонемних модифікацій. Класифікації морфонологічних явищ у сучасному мовознавстві. Зміст понять альтернація (чергування), елізія, аугментація, інтерференція, метатеза, інтерфіксація в різних морфонологічних дослідженнях. Проблема упорядкування морфонологічної термінології. Критерії розмежування різних типів чергувань у сучасних мовознавчих працях. Поняття звукові (синхронічні), фонемні (історичні), автоматичні, неавтоматичні, морфонологічні альтернації, внутрішня флексія, їх використання морфонологами різних фонологічних шкіл. Причини виникнення звукових альтернацій у сучасній українській мові. Фонема та її звукове поле. Взаємодія фонемних і звукових чергувань. Діахронний аспект дослідження морфонологічних явищ. Історичні причини виникнення фонологічних змін в українській мові. Місце морфонологічних альтернацій у мовній системі. Проблема вибору основного варіанта морфеми з погляду напряму зміни фонемного складу. Критерії визначення початкового альтернанта та виділення ступенів чергування. Поняття морфонема, субморф, наукове обґрунтування та доцільність їх використання в морфонологічних дослідженнях. Проблема існування специфічних одиниць морфонології. Елізія як морфонологічне явище. Поняття усічення та діереза. Морфемний статус сегментів, які усікаються. Аугментація (інтерфіксація) – один із типів модифікацій фонемного складу морфем. Критерії визначення морфемної належності нарощення. Зміст поняття інтерфікс у мовознавчих працях. Проблема виділення інтерференції (накладання морфем, накладання морфів) як окремого типу морфонологічних явищ. Інтерференція і поділ слова на морфеми. Дослідження морфонологічних явищ у межах словотвірного типу. Поняття морфонологічна модель. Роль морфонологічних явищ у формо- та словотворенні сучасної української літературної мови. Ієрархія різноманітних морфонологічних засобів у системі мови. Проблема виділення просодичної морфонології, її предмет та завдання. Погляди на наголос як фонологічне та морфонологічне явище в сучасному мовознавстві.

 
Актуальні питання української граматики
 Лектор: Доц. Білоус М.П.

 Зміст курсу:
 Джерела вчення про частини мови. антична граматична теорія. Розвиток учення про граматичну категорію "частина мови" в українській лінгвістичній традиції (ретроспективний огляд від перших українських рукописних і друкованих граматик ХІУ-ХУст. до українських граматик І половини ХХ століття). Стан розробки питання частин мови в сучасному українському мовознавстві: проблеми, підходи. "Проблемні" частини мови: займенник, числівник, прийменник, сполучник, вигук, частка; лексико-граматичний статус дієприкметників і дієприслівників. Перехідні явища в межах частин мови і між частинами мови.

 
Практичні труднощі морфемного аналізу
 Лектор: Доц. Вербовська (Кузьма) І.Т.

 Зміст курсу:
 Морфемний аналіз; підходи, погляди; огляд праць. Діахронія і синхронія в морфемному аналізі (етимологічний, інверсійний, морфемнй словники). Міжчастиномовна омонімія і морфемний аналіз. Зв’язані і суплетивні корені. Співзвучність складних морфем із двома простими. Морфонологічні явища.

 
Українська лінгвогеорафія
 Лектор: Проф. Григорчук Л.М.

 Зміст курсу:
 Лінгвогеорафія і діалектологія. Лінгвістичний і діалектний простори. Історичний розвиток лінгвогеорафії. Поняття та терміни лінгвогеографії. Проблема діалектного членування і лінгвістичні карти, атласи. Атлас української мови (типи легенд, коментарі, типологія карт і їх інтерпритація). Динаміка та статика мови. Використання осягів лінгвогеорафії.

 
Українська палеографія й епіграфіка
 Лектор: Проф. Григорчук Л.М.

 Зміст курсу:
 Визначення палеографії та епіграфіки. Терміни. Погляд на історяю письма. Об’єкти дослідження палеографії та епіграфіки. Накреслення літер в їх історичному розвитку. Правописи. Друкарство. Книжкова та народна традиція письма.. Здобутки української палеографії та епіграфіки.

 
З історії українського мовознавства: персоналії та ідеї
 Лектор: Доц. Гринчишин Д.Г.

 Зміст курсу:
 Вклад О.Потебні в українську мовознавчу науку. Лінгвістичні погляди П.Житецького. Наукова спадщина А.Кримського, К.Михальчука, Є.Тимченка, І.Верхратського, Б.Грінченка, Є.Желехівського, О.Курило, В.Ганцова, Л.Булаховського, І.Панькевича, В.Сімовича, І.Огієнка. Науковий доробок львівських мовознавців та українських учених в діаспорі.

 
Проблемні питання фразеології
 Лектор: Доц. Дідик (Перепелиця) С.С.

 Зміст курсу:
 Фразеологія мови в аспекті національних ознак. Екологічно-етнічна мотивація сучасної фразеології. Соціолінгвістичний аспект фразеології (поширеність, уживання, вибір, селекція). Аспекти діахронного і синхронного вивчення фразеології. Системні зв’язки в сфері фразеології.

 
Українська літературна мова ХХ ст.
 Лектор: Доц. Добосевич У.Б.

 Зміст курсу:
 Загальні тенденції формування української літературної мови у перші десятиліття ХХ століття. Суспільний статус. Мовні дискусії. Правописні питання. Період 20-х років. Українізація. Український правопис 1928 р. 30-ті роки в історії української літературної мови. Процеси мовотворення в умовах деукраїнізації. Умови функціонування у 40-50рр. ХХ ст. Проблеми української мови у 50-ті –60-ті рр. Мовна політика 70-80-х рр. В Україні. Сучасний стан і проблеми функціонування української літературної мови. Правописні проблеми.

 
Динаміка і статика українського діалектного простору
 Лектор: Асист. Костів О.М.

 Зміст курсу:
 Українська школа лінгвогеографії: становлення, розвиток, перспективи. Основні поняття та терміни лінгвогеографії. Лінгвогеографія та діалектологія. Ядро та периферія як виразник статики та динаміки діалектного мовлення. Типи ареалів з погляду динаміки та статики (центральні, латеральні, маргінальні, острівні). Діалектна просторова конструкція, зона вібрацій. Концепція Атласу української мови, типологія карт. Регіональні атласи української мови (типи, завдання). Засоби вияву динаміки на картах АУМ та регіональних атласах української мови. Динаміка та статика фонетико-фонологічного рівня діалектного мовлення. Обниження наголошених голосних переднього ряду [и], [е], [і] як характерна особливість систем вокалізму говірок південно-західного наріччя. Асиміляція приголосних за дзвінкістю / глухістю (ядро та периферія). Динаміка лексичних ареалів. Тенденції та явища морфологічного та синтаксичного рівнів на картах АУМ. Зона вібрацій між діалектними просторовими конструкціями.

 
Основи термінознавства
 Лектор: Доц. Кочан І.М.

 Зміст курсу:
 Терміни як розряд спеціальної лексики. Термін і загальновживане слово. Термінологія і терміносистема Термінографія як наука про творення термінологічних словників. Сучасні термінологічні словники. Робота з термінологічними словниками Інші напрями термінологічної діяльності (Стандартизація й уніфікація терміносистем. Проблеми перекладу термінів. Створення баз даних. Проведення термінологічних конференцій). Огляд основних праць українських учених з термінознавства.

 
Українське термінознавство
 Лектор: Доц. Кочан І.М.

 Зміст курсу:
 Термінознавство як наука. Його основні напрями і школи. Термін. Термінологія. Номен. Номенклатура. Сторінки національного термінознавства Термінографія як наука про творення термінологічних словників. Історична термінографія. Діяльність Інституту української наукової мови. Поняття терміносистеми. Ономасіологічний і семасіологічний підходи до вивчення термінів. Основні способи термінотворення. Функціональний підхід до вивчення терміносистем. Методи і форми термінологічної роботи Огляд наукової літератури з термінознавства.

 
Порівняльна фонетика української та інших слов’янських мов
 Лектор: Доц. Пілецький В.І.

 Зміст курсу:
 Українсько-російські звукові паралелі. Українсько-білоруські звукові паралелі. Українсько-польські звукові паралелі. Українсько-чеські звукові паралелі.

Синтаксичні норми української мови
Лектор: Доц. Терлак З.М.

Зміст курсу:
Літературна мова, її системи і форми реалізації. Поняття літературної норми. Динаміка мовної норми. Варіантність мовних одиниць. Критерії нормативності мовних одиниць. Мовна норма і стиль. Суспільний характер мовної норми. Зміст поняття „синтаксичні норми”. Причини змін в характері сполучуваності слів. Синтаксичні варіанти і синтаксичні синоніми. Кодифікація синтаксичних норм (історія і сучасний стан). Норми узгодження. Норми керування. Речення з однорідними членами. Паралельні синтаксичні конструкції. Конструкції з дієслівними формами на -но, -то. Конструкції із зворотними дієсловами. Нормативність сполучних засобів у складному реченні.

 


 

Міжнародні зв’язки

 

Кафедра підтримує наукові контакти з українським відділенням Белцького державного університету.

 

 


 

© 2005 Розробка та підтримка сайту - Юлія ГУЛЬОВАТА
Розміщення інформації -
Андрій Вовчак