Головна сторінка      НОВИНИ

Загальні відомості

історія факультету
програма розвитку
Університету - 350

Структура факультету

деканат
вчена рада факультету
кафедри
інститути, лабораторії

Наукова робота

конференції
наукові семінари
видання
спеціалізовані вчені ради

Навчальний процес

абітурієнтові
студентові
бакалаврські програми
магістерські програми
навчальні практики

Виховна робота

Студентcьке життя

студентське самоврядування
студентська газета "Ярослов"

Міжнародна літня школа української мови та країнознавства

 

 

Адреса та графік роботи:

Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Університетська, 1, ауд. 239
79602 Львів, Україна
тел.: 032 239 47
04
e-mail: kfcxid@franko.lviv.ua

 

Завідувач кафедри проф. Валерій Рибалкін

 

Графік роботи лаборантів кафедри:

Роман Писик, Тетяна Коваленко
Пн.-Пт.: 9.00-13.00 год., 14.00-18.00 год

 


 

Історія кафедри

Професорсько-викладацький склад кафедри:

Валерій Рибалкін – доктор філологічних наук, професор
Бюньямін Кьосе (Bünyamin Köse) - викладач турецької мови

Ірина БАТЮК – асистент
Ільсон БЕК - викладач корейської мови
Уляна ВИТИЧАК – асистент
Надія Вишневська - асистент
Роман ГАМАДА – старший викладач
Олена Горошкевич – старший викладач
Юлія ДЗЯБКО – асистент
Ореста Забуранна – кандидат філологічних наук, доцент
Юлія ЗАЗА – кандидат філологічних наук, асистент
Олександр ЛОСЄВ – асистент
Лідія ЛУЦАН
– асистент
Ольга МАКСИМІВ – асистент
Ірина Мартиняк - асистент
Оксана СПРИСА – асистент
Марта СТЕЛЬМАХ – кандидат філологічних наук, доцент
Со Шітанда – доцент
Ірина ЯРЕМЧУК – кандидат філологічних наук, асистент
 

Лаборанти кафедри:

Роман Писик
Тетяна Коваленко
 

Основні курси

Держбюджетна тема

Міжнародні зв’язки

План засідань наукового семінару кафедри сходознавства

 


 

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

(коротка історія викладання східних мов у Львівському університеті)

 

Вивчення східних мов (гебрейська, арамейська, арабська) у Львівському університеті почалося після 1817 року спершу на теологічному, згодом на філософському факультетах. Першими викладачами на теологічному факультеті були А. Радкович, Я.Е. Кухарський, Л. Солецький, К. Сарницький, М. Мишковський; на філософському – Г. (Герзон) Блятт (1858-1916), Б. Давидович (помер 1933 року). З часом почали викладати санскрит та старовірменську (грабар) мови. Систематичне викладання семітських мов (арабської, гебрейської, арамейської, асировавилонської) почалося з ініціативи семітолога М. Шора (1874-1942).

Після Першої світової війни сходознавець і поліглот Андрій Гавронський (1885-1927) започаткував в університеті викладання низки староіндійських та новоіндійських мов та літератур. Двадцяті роки XX ст. взагалі можна вважати періодом розквіту львівського сходознавства: у Львівському університеті працювали семітологи О. Клявек та Ю. Попліха, алтаїст та монголіст В. Котвич (1872-1944), арабіст З. Смогожевський (1884-1931), який започаткував викладання староосманської та перської мов, монголісти та алтаїсти В. Шмуц і М. Левицький, арабіст Т. Левицький, індолог С. Стасяк, іраніст Ф. Махальський, староперську, середньоперську та грабар викладав відомий мовознавець, учень А. Мейє, Є. Курилович, а турецьку, перську та арабську мови – Мохамед Садик-бей Агабек-заде (Агабеков). У цей час у Львівському університеті здобули освіту такі відомі сходознавці, як Є. Заволинський, О. Пріцак, Л. Скужак, А. Кунст, Я. Турчинський. В інституті сходознавства при гуманітарному факультеті у 1938 році функціонувало 9 кафедр, на яких викладали 35 східних мов.

У 1939-40-х роках кафедрою сходознавства керували спочатку С. Стасяк, пізніше Є. Заволинський. Згодом кафедру було скасовано.

Друга світова війна завдала великої шкоди львівському сходознавству: німецькі окупанти вивезли понад двадцять тисяч унікальних видань  сходознавчої тематики та понад п'ятсот унікальних рукописів східними мовами.

Після Другої світової війни багато львівських сходознаців польської національності виїхали в Європу. Небажання радянської влади та університетської адміністрації, які скрізь вбачали прояви українського націоналізму, розвивати сходознавчі студії врешті спричинилося до того, що викладання східних мов у Львівському університеті офіційно припинилося та продовжувало своє життя фрагментарно і лише завдяки сподвижницькій діяльності деяких ентузіастів: у другій половині 50-х років індолог та китаїст  М. Кнороз (1911-1984) викладав санскрит та китайську на історичному та філологічному факультетах, залучивши до цього І. Сайдаковську, а до викладання арабської та перської мов Я. Полотнюка. Після перевидання "Керівництва до елементарного курсу санскритської мови" Г. Бюлера, яке з ентузіазмом сприйняла наукова громадськість Радянського Союзу, М. Кнороза, ініціатора перевидання, було звільнено з роботи. Він був змушений працювати перекладачем з європейських мов на одному з львівських заводів.

Після 1967 року випускник  сходознавчого факультету Ленінградського університету Я. Полотнюк почав викладати факультативні курси арабської та перської мов на філологічному факультеті. Незважаючи на очевидні та помітні успіхи студентів ( О. Калмикова викладала російську мову в Дамаску, В.Рудковський після річного стажування в Таджикістані переклав кілька великих романів таджицьких авторів, А. Горбачевський став заступником  декана філологічного факультету Таджицького державного університету), адміністрація університету на чолі з М. Максимовичем вперто не розуміли потреби сходознавчої науки. Для арабських та перських студій Я. Полотнюка почало "не вистачати грошей" і сходознавець здебільшого викладав безкоштовно. Курси згорнули і відновили лише у 1980 році на три роки.

За незалежної України за ініціативи Я. Полотнюка у 1992 році знову почали викладати східні мови: арабську (Я. Полотнюк), перську (Я. Полотнюк, Р. Гамада), японську (О. Горошкевич). 1997 року на філологічному факультеті було відкрито кафедру сходознавства, яку очолив професор Ярослав Дашкевич.

Кафедра готує випускників з трьох спеціальностей: арабська мова та література, перська мова та література, японська мова та література. Загалом викладається більше десяти східних мов.

Ярема Полотнюк

 


 

Основні курси

Кафедра готує фахівців зі спеціальності 6.030500, 7.030502, 8.030502 "Перська, арабська, японська мова та література"

 

Назва курсу: Перська мова

Мета курсу – ознайомити студентів з основними поняттями про специфіку й основні функції перської мови, дати загальні відомості про мовознавчі методи, допомогти засвоїти мовознавчу термінологію. Курс скерований на засвоєння теоретичних відомостей про мову як систему, а також на вироблення практичних умінь і навичок.

Рік навчання: 1-4.

Імена лекторів, які читають курс:

  • Доц. Ірина Яремчук – перська мова та література – 650 год.;

  • Асист. Марта Стельмах - перська мова та література - 780 год.;

  • Асист. Ольга Максимів - перська мова та література - 790 год.;

  • Асист. Вишневська Надія - перська мова та література - 500 год.

Зміст курсу:

Перелік основних тем курсу:

 

Назва курсу: Арабська мова.

Мета курсу – дати майбутнім філологам-арабістам грунтовні знання з лінгвістичної теорії арабської мови, ознайомити з лексичним обсягом, передбаченим програмою та навчити використовувати його для їх професійної діяльності, сформувати первинні навички перекладацької роботи.

Рік навчання: 1-4.

Імена лекторів, які читають курс:

  • Проф. Валерій Рибалкін – арабська мова та література, спецкурси – 500 год.

  • Доц. Юлія Заза – арабська мова та література – 780 год.;

  • Асист. Лідія Луцан – арабська мова та література - 790 год.;

  • Асист. Оксана Сприса - арабська мова та література - 790 год.;

  • Асист. Святослав Горба - арабська мова та література - 500 год.;

  • Асист. Ірина Мартиняк - арабська мова та література - 790 год.

Зміст курсу:

Перелік основних тем курсу:

 

Назва курсу: Японська мова.

Мета курсу – передбачає вміння студента-філолога володіти усною та письмовою японською мовою в межах вивченої побутової, суспільно-політичної, географічної, економічної, країнознавчої, та історико-філологічної тематики.
Рік навчання: 1-4-ий.

Імена лекторів, які читають курс:

  • Доц. Ореста Забуранна - японська мова та література – 350 год.;

  • Доц. Со Шітанда - японська мова та література – 750 год.

  • Ст. викл. Олена Горошкевич - японська мова та література – 780 год.;

  • Асист. Ірина Батюк - японська мова та література – 600 год.;

  • Асист. Юлія Дзябко - японська мова та література – 500 год.;

  • Асист. Уляна Витичак - японська мова та література - 500 год.

Зміст курсу:

Перелік основних тем курсу:

 

Назва курсу: Історія перської літератури

Мета курсу – сформувати у студентів глибоко фахове уявлення про перську літературу. Студенти повинні навчитися аналізувати зовнішні та внутрішні чинники розвитку літературного процесу, розвинути глибше розуміння специфіки перської літератури, відчути й осмислити ментальну ситуацію епох.

Рік навчання: 2-4.

Імена лекторів, які читають курс:

Зміст курсу:

 

Назва курсу: Історія арабської літератури.

Мета курсу – скерована на досягнення компетентності студентів у питаннях загального та арабського літературознавства, орієнтацію в жанровій системі, поетиці, методах сходознавчих досліджень. Програмою передбачено вироблення навичок читання та двостороннього арабсько-українського наукового та художнього перекладу зі словником і літературознавча інтерпретація тексту. Цим завданням підпорядкований підбір учбової та методичної літератури, зорієнтованої на розуміння неперервності та тяглості розвитку арабської літератури. Програма грунтується на історичному принципі вивчення матеріалу і містить конкретні вимоги щодо теоретичних та практичних знань студента, вміння аргументовано, з посиланням на наукові джерела викладати літературознавчі теми, демонструвати теоретичні положення цитатами з творів арабської літератури.

Рік навчання: 2-4.

Імена лекторів, які читають курс:

Зміст курсу:

 

ДОІСЛАМСЬКИЙ ПЕРІОД

    Найдавніші цивілізації на Аравійському півострові: Хим'яр, Сабея, Тадмур (Пальміра). Гасанідське і Лахмідське князівства. Розквіт і загибель Єменської держави. Джагилія - доісламська епоха "невідання". Кочовий та осідлий уклади життя стародавніх аравитян. Менталітет бедуїнів. Релігійні вірування у Джагилію.
    Зародження арабської літератури. "Дні арабів" - збірка давньоаравійських історичних переказів. Циклічна структура "Днів". "Війна через верблюдицю Басусу" і "Війна через змагання у верховій їзді" - зразки древньоарабського героїчного епосу. Вплив "Днів" на арабське середньовічне мистецтво.
    Усний характер арабської доісламської ліро-епічної поезії, її лексичне багатство. Нормативність і традиційність древньої поезії. Положення поета у джагилійському суспільстві.
    Ярмарка Укяз: поетичні змагання аравитян. Діяльність роз-повідачів-равіїв. Антології доісламської поезії: "Муаллакат", "Муфаддалійят", "Хамаса", "Класи поетів". Автентичність пам'яток древньоарабської поезії: рго і сопіга. Система жанрів доісламської поезії: васф, мадх, ріса, гіджа, фахр, газаль, хамрійят, зугдійят. Аль-Халіль і його праця "Кітаб аль-аруд" 8 ст.). Основні метри арабської поезії. Особливості композиції доісламської касиди, відображення у ній художніх смаків древніх арабів. Афористичність бедуїнської поезії, концентроване відображення життя.
    Життя і творчість найдавніших арабських поетів: аль-Мухальхіля, аш-Шанфари, Та'аббата Шаррана (6 ст.).
    Муаллаки. Етимологія терміну. Автори муаллак.
    Дескриптивна і любовна лірика Імрууль-Кайса. Муаллака "Зачекайте! Поплачемо!.." - художній еталон наступних епох.
    Касида Тарафи: пластичність віршу, стриманість у вираженні почуттів. Муаллаки Амра ібн Кульсума, аль-Харріса ібн Хілла-за, Зугайра ібн Абі Сульми. Муаллака Ангари ібн Шадцада - поета-воїна. Місце фахру в муаллаці Лябіда ібн Рабі'а. Ріса Лябіда - розширення жанру до філософської елегії.
    "Війна ад-Дахіса та аль-Габри". Гасанідська держава і Хіра.
    Мудариська та аусійська поетичні школи: тісний зв'язок між сприйняттям та уявою.
    Ан-Набіга аз-Зуб'яні - придворний поет. Особливості панегіриків і політичної поезії. Панегірики і сатира Джарвала ібн Ауса (аль-Хутай'и). Музикальність віршу аль-А'ши - "Великого співця арабів".
    Збірка елегій (ріса) поетеси аль-Ханси.
    Доісламська проза: афористичний жанр (масаль), ораторський (хитаба) і розповідний (кисас). Збірки прислів'їв Абу Хілаля аль-Аекарі ("Джамгарат аль-амсаль") та аль-Майдані ("Маджма1 аль-амсаль"). Ораторське мистецтво древніх арабів.
    Духовне життя на Аравійському півострові напередодні появи ісламу: "інтелектуальне бродіння". Життя апостола арабів - пророка Мухаммада. Коран і його структура.
    Мединські і мекканські сури. Стиль Корану і його вплив на культуру і літературу. Хадіси - розповіді про діяння Мухаммада і його сподвижників.

 

ПЕРІОД "ПРАВЕДНИХ ХАЛІФІВ" ТА ОМЕЙЯДІВ

    Кааб ібн Зугейр - поет Аусійскої школи. Касида "Покинула мене Суад..." ("Плащ"). Особливості композиції. Художня цінність. Видання касиди, коментарі, переклади..
    Диван Хасана ібн Сабіта: поезія глибокої пристрасті і напруги.
    Творчість поетів-мухадрамітів Абу Зуайба аль-Хузалі та ан-Набіги аль-Джа'ді.
    Лірика бедуїнів: оспівування чистого, платонічного почуття.Творчість Джаміля ібн Ма'мара ("Джаміля Бусейни"): поезія цнотливого кохання. Поетичний доробок Лейли аль-Ах'ялії. Елегії, присвячені Таубі: глибина почуття, вишуканість стилю.
    Лірика осідлих арабів: поезія вільного змісту й опису еротичних насолод. Газалі аль-Ахваса. Творчість аль-Валіда ібн Язіда.
    Духовний світ Омара ібн Абі Рабі'а - "поета спогадів". Жіночі образи. Музикальність віршів. Реалістичність зображення.
    Відродження політичної поезії за правління Омейядів.Убейдалла ібн Кайс ар-Рукайят - поет-зубейрит. Прославлення племені Курейш, заклики до єдності. Ат-Тиррімах ібн Ха-кім - поет-хариджит. Панегірики та хвалебні оди. Шиїтські поети алб-Кумейт аль-Асаді та Кусейр Ізза.
    Аль-Ахталь - придворний поет Омейядів.Психологія поета. Політичні мотиви творчості. Мадх і гіджа аль-Ахталя: традиційність стилю, актуальність змісту. Поетичність хамрійят аль-Ахталя.
    Особистість аль-Фараздака. Панегірики. Сплав фахру і гіджа у творчості аль-Фараздака.
    Джарір. Поетична боротьба Джаріра з аль-Фараздаком. Сатира, спрямована.

 

ПЕРІОД АББАСИДІВ

    Зміна етнічного складу держави. Шу'убійя. Перські впливи в політичному і культурному житті халіфату. Оформлення мусульманського догматичного богослов'я. Розвиток науки і культури. Збільшення числа релігійних сект в ісламі. Центри Аббасид-ської культури — Багдад, Басра,Куфа, Фустат, Каїр, Халеб, Газ-на. "Дім мудрості" в Багдаді.
    Особистість Башшара ібн Бурда. Гострота сатири поета, ві-дображення у ній шу'убітських настроїв. Газаль Башшара - поезія чуттєвої насолоди. Багатство поетичної мови. Життя Абу Нуваса. Тема вина в арабській літературі. Застільна цозія в епоху Абу Нуваса.
    Традиційні жанри у творчості поета. Особливе місце зугдійят в поезії Абу Нуваса. Абу Нувас -творець хамрійят як самостійного жанру, неперевершений майстер застільної поезії. Багатство поетичних розмірів, стилю і мови Абу Нуваса
    Абу-ль-Атагія - співець аскетизму. Характер зугдійят поета. Художні достоїнства зугдійят поета: гармонійність художньої форми, яскравість образів. Новаторсво в поетичній тематиці і художніх прийомах.
    Абдаллаг ібн аль-Мукаффа'. Життя і світогляд письменника. Переклади філософських та історичних праць із перської мови. "Трактат про сподвижників" - соціологічна праця письменника. Дидактичні "Настанови для великих справ".
    "Каліла і ДІмна". Походження і переклади. Дидактичний зміст твору. Притчі у "Калілі і Дімні". Реформаторська діяльність аль-Мукаффа'. Особливості стилю письменника. Вплив творості аль-Мукаффа' на філософію і літературу.
    Проза Ахмада ібн Юсефа, Сагля ібн Гаруна, Амра ібн Масада.
    Антології Абу Таммама. Традиційність поета у жанрі панегірика. Іхванійят
    Абу Таммама: досконалість у вираженні почуттів дружби. Особливості творчості Абу Таммама у жанрі васф: життєвість поезії попри перевантаженість стилістичними фігурами. Багатство художнього арсеналу поета.
    Сатирична поезія Ди'біла аль-Хузайї.
    Біографія аль-Бухтурі. Збірка "Золоті ланцюги". Антологія дидактичної поезії "Хамаса". Лірика аль-Бухтурі - "співця сновидінь". Аль-Бухтурі-панегірист. Описи архітектури. Виняткова музикальність поезії аль-Бухтурі.
    Поетичний диван Ібн Румі: розмаїття жанрів і стилів. Самобутність поетичного таланту Ібн аль-Му'тазза. Васф у системі жанрів Ібн аль-Му'тазза. "Книга про нове". "Книга класів поетів".
    Біографія аль-Джахіза. "Книга про скупих": збірка анекдотів та історій. "Книга про тварин". "Книга пояснень". "Послання про квадратність та округлість". Особливості стилю письменника.
    Абу-т-Тайїб аль-Мутанаббі. Місце панегірика в дивані аль-Мутанаббі й у житті поета. Тематика і стиль аль-Мутанаббі у жанрі васф. Воєнні касиди. аль-Мутанаббі - майстер поетичного афоризму. Вивчення творчості поета.
    Абу Фірас аль-Хамадані - поет-емір. Цикл касид "ар-Румійят": мотиви створення, тематика, образність.
    Аш-Шаріф ар-Ради. Цикли "Хіджазійят" і "Шийят".Система жанрів поета. Біографія Абу-ль-Аля Ма'арі. Особистість поета. Дивани "Перші іскри з кременю" і "Світло від іскор". Філософія аль-Ма'арі у збірці "Обов'язковість необов'язкового". Проза аль-Ма'арі. Співці природи — Абу Бекр ас-Санаубарі (збірка "ар-Раудийят") і Кущаджи. Поезія ас-Сарі ар-Рафа' і братів аль-Халіді - майстрів жанру васф.
    Художня проза 10 - 13 ст. Епістолярний жанр (тарассуль). Ібн-аль-Амід і його школа. Особливості літературного стилю Ібн аль-Аміда. \ Творчість майстрів епістолярного жанру: ас-Сахиба, аль-Хваразмі, ас-Сабі.
    Арабські збірки-антології. Аль-Ісфагані. "Книга пісень". Ас-Са'лібі. "Перлина віку". Ібн Ар-Раббігі. "Рідкісне намисто".
    Література адабу. Ат-Таухіді й ат-Танухі.
    Маками. Історія жанру. Образ їси ібн Гішама у макамах Баді аз-Замана аль-Хамазані. Дидактичне забарвлення макам аль-Харірі, разом із тим їх вишуканість і поетичність.
    Зміст вчення суфіїв. Виникнення і розвиток суфійської літератури(8—13 ст.). Проповіді аль-Халладжа. Містичні трактати аль-Газалі. Творчість ас-Сухраварді. Філософія і поезія Ібн аль-Арабі - "великого шейха суфізму". Трактат " Мекканські откровення". "Тлумач пристрастей" - збірка містичних поем.
    Містичні медитації Ібн аль-Фаріда. "Поема вина". Переосми-слення традиційних тем касиди у сприйнятті поета-містика. Символізм поезії Ібн аль-Фаріда.
    Монументальність "Великої Таійї".Поетична техніка Ібн аль-Фаріда. Арабська середньовічна літературна критика. Кудама ібн Джа'фар. "Критика поезії" і "Критика прози". Дефініція поезії, визначення її елементів. Характеристика жанрів. Кудама про єдність поетичної ідеї та її словесного вираження.
    Книга Абу-ль-Хасана аль-'Аміді "Порівняння поезії Абу Там-мама й аль-Бухтурі": пріоритет вираження над ідеєю. Аль-Кади аль-Джурджані. "Посередництво між аль-Мутанаббі і його противниками". Абу Хіляль аль-^скарі. "Книга про два мистецтва -поезію і прозу". "Зібрання поетичних тем". Ібн Рашик аль-Кайравані. "Опора у розумінні красот поезії" - поетична енцик-лопедія середньовічної літературознавчої думки.
    Перекладацька діяльність в Аббасидську епоху. Розвиток мо-вознавства, богослов'я, історії, географії, математики, астрономії, природничих наук. Плеяда арабських філософів: аль-Кінді, аль-Фарабі, ібн-Сіна, аль-Газалі. Група "Брати чистоти". Музика: поглиблення теоретичних засад (праці аль-Ісфагані, аль-Кінді). Особливості архітектури і декоративно-прикладного ми-стецтва епохи.
    Арабо-іспанська (андалузька) література.
    Розвиток арабо-іспанської поезії. Система жанрів. Порівняння андалузької та аббасидської поезій. Мувашшах. Елементи мувашшаху і принципи його побудови. Видатні майстри жанру:
    Ібн Зугр, Ібн Баки, аль- А'ша ат-Тулайтилі. Тематика і характерні риси мувашшаху.
    Жанр заджаль і диван Ібн Кузмана.
    Творчість найвідоміших андалузьких поетів. Ібн Абу Раббіг, Ібн Гані, Ібн Шугейд, Ібн Зейдун, Ібн Хамдіс ас-Сікілі, аль-Му'тамад Ібн Аббад. Тема 31. Науки і мистецтво арабської Іспанії. Тема 32.Література пізнього середньовіччя. Поезія 13 - 15 ст. Творчість Багаудціна Зугейра, аль-Бусірі, Ібн аль-Варді. Проза: енцикопедичні зведення, пізньосередньовічні антології.
    Література 16 -18 ст.
    Народна література. "Тисяча і одна ніч". Історія створення. Питання авторства. Нашарування (індо-іранське, багдадське, єгипетське). Поетика твору.
    Народний роман. "Життєпис Антари". "Життєпис Сайфа, сина царя Зу Язіна". "Життєпис Алі Зібака Єгипетського". Еволюція героя.

 

ПЕРІОД КУЛЬТУРНОГО ПІДНЕСЕННЯ (кін.18 - поч.19 століття): ПРИЧИНИ І ФОРМИ ПРОЯВУ

    Вищі школи у Ливані. Університет аль-Азгар у Єгипті. Поява арабських газет і розвиток преси. "Східна академія наук" (Бейрут). Арабська академія наук (Дамаск), Королівська академія арабської мови (Каїр).
    Літературна школа мухадрамітів: збереження істинно арабського духу у поєднанні з використанням західних форм і стилів (А.Бустані, А.ІПаукі, Х.Ібрагім, Х.Мутран).
    Школа "західників": принцип відмови від старих арабських форм. Імітація західної літератури.
    Розвиток літературознавчої думки в Ливані: праці М.Ну'айме, О.Фахурі, М.Аббуда, А. аль-Мукаддасі. Єгипетська критика: дослідження Т.Хусейна, А.М.аль-Аккада, Ш.Дайфа.
    Насиф аль-Язіджі. "Збірка ранніх віршів". "Цнотливі". Цикл "Шихабські шедеври".

 

 

Назва курсу: Історія японської літератури.

Мета курсу – скерована на досягнення компетентності студентів у питаннях японського літературознавства, орієнтацію в жанровій системі та поетиці. Програмою передбачено вироблення навичок читання та двостороннього японсько-українського наукового та художнього перекладу зі словником і літературознавча інтерпретація тексту.

Рік навчання: 2-4.

Імена лекторів, які читають курс:

  • Старший викладач Олена Горошкевич - японська мова та література – 750 год.;

  • Асист. Уляна Витичак - японська мова та література - 300 год.

Зміст курсу:

 

Назва курсу: Культура Ірану.

Мета курсу – ознайомити студентів із історією, географією, релігією, побутом та звичками Ірану.

Рік навчання: 1.

Імена лекторів, які читають курс:

  • Асист. Надія Вишневська – культура Ірану – 60 год.

Зміст курсу:

 

Назва курсу: Культура арабських країн.

Мета курсу – дати загальний огляд країн Аравійського півострова: історія, географія, релігія, побут, економіка, сучасний стан.

Рік навчання: 1.

Імена лекторів, які читають курс:

Зміст курсу:


 

Держбюджетна тема

 

Персомусульманська та арабомусульманська культури: проблеми теорії.

Тема спрямована на дослідження основних проблем лінгвокультурології, лінгвосоціології, етнології, етнографії перської та арабської культур. У рамках даної теми досліджується вираження ментальності народу через мову; аналізуються культурні традиції на матеріалі історії арабомусульманської та персомусульманської культур VII-XII ст., а також розглядаються основні напрямки філософської думки, стан літератури, науки та мистецтва цих культур.

The Persian-muslim and Arabic-muslim cultures: problems of theory.

Theme is directed to research of basic problems of lingualculturology, lingualsociology, ethnology, ethnography of Persian and Arabic cultures. The expression of mentality ; the cultural traditions and the basic philosophical thoughts, literature , science and arts of these cultures are investigated on historical material of Persian-muslim and Arabic-muslim cultures.

 


 

Міжнародні зв’язки

 

Кафедра підтримує наукові контакти з Судзука Дайгаку (м. Судзука, Японія), Істамбульським університетом (м. Істамбул, Туреччина), Інститутом сходознавства Ягеллонського універистету (м. Краків, Польща), Тегеранським університетом (м. Тегеран, Іран), Східним факультетом Санкт-Петербурзького університету (м. Санкт-Петербург, Росія).

Колектив кафедри бере участь у налагодженні зв'язків з університетами України й закладами високої школи зарубіжних країн. Серед зовнішніх напрямів співпраці кафедри можна назвати:


 

© 2005 Розробка та підтримка сайту - Юлія ГУЛЬОВАТА
Розміщення інформації - Андрій Вовчак