Головна сторінка
   

АНОНСИ

Шановні колеги!

Експлуатацію цієї сторінки новин і оголошень припинено.
Відтепер новини та оголошення філологічного факультету просимо переглядати за адресою
http://lnu.edu.ua/faculty.php?faculty=philology

 

 

 

 
ПОДІЇ  
 

 

 

25 жовтня 2013 року

Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси провела

Четверті Колессівські читання

з проблем архівування у фольклористиці й суміжних галузях у таких аспектах

·   персональні архівні та музейні колекції;
·
   новітня методика і практика архівування фольклорної традиції;
·
   сучасний стан і перспективи оприлюднення спадщини.

(Програма засідань Четвертих Колессівських читань)

 

 

травень 2013 року

 

Українська пісня львівських полоністів у гостинній Зеленій Ґурі

 

Багато польських міст знайомі нашим полоністам не лише з фотографій, книжок чи Інтернету. Протягом навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка студенти польської філології неодноразово мали нагоду побувати в Кракові, Варшаві, Вроцлаві, Катовіцах, Цєшині та інших польських містах.

У травні цього року полоністки четвертого курсу Львівського університету відвідали ще один мальовничий куточок Польщі – Зелену Гуру – затишне містечко на крайньому заході країни. Поїздка відбулась на запрошення ректора Зеленогурського університету, а ініціатором та основним організатором українсько-польської зустрічі був професор Станіслав Боравський.

Студентки знайомились з культурою та звичаями міста, відомого своїми давніми виноробними традиціями, відвідали театр, музеї вина і тортур, а також Скансен – музей під відкритим небом на кордоні з Німеччиною. Дівчата слухали лекції в університеті, знайомилися зі студентами, а також представляли Україну загалом та Львів і Львівський університет зокрема: показували відеоролики, демонстрували свої полоністичні праці, співали "Червону Руту" та інші українські, а також польські пісні. Візит сприяв популяризації української мови і культури, беззаперечним свідченням чого є той факт, що деякі студенти Зеленогурського університету вчать тепер українську мову, фанатіють від гуртів "Фліт", "ВВ", "Океан Ельзи", "Тартак" і навіть знають деякі їхні пісні напам'ять. Та й наші полоністки повернулися до Львова, сповнені незабутніх вражень і позитивних емоцій. Одна зі студенток присвятила цьому місту такі рядочки:

Zielona Góra – miasto zieleni,
Zielony nasz ulubiony kolor,
my w tej pięknej przestrzeni
czułyśmy się na siódmym niebie:
drzewa, ptaki, chmurki, słońce,
i nie ma temu końca.
Tych pięć dni tak szybko minęłо.
Zostały w naszej pamięci tylko wspomnienia
i nasze niespełnione marzenia.
Palmiarnia, wino, bachusiki,
Skansen, muzea, nowe, miłe przyjaciółki.
Pobyt ten w Zielonej Górze – wiemy na pewno, a nie może –
przyniósł nam dużo satysfakcji,
spotkanie ze studentami polonistyki,
ich owacje, pytania i uściski.
Nigdy nie zapomnimy tego pięknego czasu –
Wrócimy do Zielonej Góry jeszcze raz!!!!!

 

 

 

18-19 квітня 2013 року

філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
провів ХІ Всеукраїнську наукову конференцію молодих філологів

«Vivat academia»: Українська філологія – історія, теорія, методологія»

(інформаційний лист конференції)

 

 

Стабільність – знак якості

 

Щороку до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в Івано-Франківську приїжджають студенти-полоністи, охочі спробувати своїх сил у змаганні за звання Найкращого у вмінні правильно писати польською мовою. Цей рік також не став винятком: 13 квітня 2013 року до Івано-Франківська завітали учасники вже ІХ Всеукраїнського конкурсу з польської орфографії. Конкурс проводять від 2005 року, а географія учасників широка: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Києво-Могилянська академія, університети Волині, Черкас, Кам’янець-Подільського, Житомира, Тернополя і, звичайно ж, Львова. Саме учасники з нашого, Львівського національного університету імені Івана Франка, – постійні фаворити змагання. І не дарма: адже вже дев’ять років поспіль саме львівські полоністи стають переможцями конкурсу. Володарки першого й другого місць цьогорічного змагання – Олеся Задворняк і Марта Чавага (студенти 3 курсу кафедри польської філології ЛНУ Імені Івана Франка) поділилися з нами враженнями:

Олеся Задворняк (переможець конкурсу): Івано-Франківськ запам’ятався нам весняним теплом, щирими усмішками студентів із різних куточків України і радістю перемог. Ми горді з того, що, перемігши на конкурсі у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, продовжили найкращі традиції студентів Франкового університету. Дякуємо нашим викладачам і студентам групи ФЛК-31 за віру в нас і підтримку!

Марта Чавага (почесне друге місце): Конкурс став для нас чудовою нагодою освіжити попередні знання з орфографії, а також почерпнути нову інформацію. До того ж ми приємно провели час наступного після конкурсу дня, відвідавши писанкову Коломию, і заприязнилися зі студентами-полоністами з інших українських міст.

 

 

 

3-4 квітня 2013 року

Кафедра українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка провела Міжнародну наукову конференцію

"Теорія і практика викладання української мови як іноземної".

(інформаційний лист конференції)

 

 

21 березня 2013 року

 

«Kobiety są… jakieś inne»

Традиційно прийнято вважати, що 21 березня приходить весна, а весна, як відомо, пора романтична, ароматна, свіжа, яскрава, весела – як сама жінка – та, що, подібно до весни, дає життя, живить своїми соками, напоює п’янким ароматом квітів, мелодією струмків та пташиними трелями. Невипадково саме в цей день, 21 березня, студенти кафедри польської філології запросили всіх охочих на пісенно-гумористичний вечір під назвою «Kobiety są… jakieś inne».

Ведучими вечора стали чотири хлопці-полоністи, які в дотепний спосіб продемонстрували глядачам чоловічу візію жінки. Жартівливі розмови хлопців вдало доповнювалися різноманітними сценками гумористичного характеру («Wywiadówka», «Mariolka», «Być kobietą», «Słaba płeć», «Przytyłam», «Kobieta za kierownicą» та ін.). Глядацьку аудиторію підкорили також і співочі голоси студентів. У їхньому виконанні неперевершено зазвучали пісні «Ach, te baby», «Supermenka», «Jesteś szalona», «Gdzie ten, który powie mi», «Babę zesłał Bóg», «Taką mnie chcesz», «Być kobietą», «Dla kobiety», які супроводжувалися гармонійно дібраними танцювальними постановками. Нотка ліризму зазвучала під кінець творчого вечора – вірші В. Шимборської і Ю. Тувіма довершили створений протягом усього концерту образ жінки – мінливої, слабкої і водночас сильної, відважної, такої, що надихає на подвиги і нові звершення:

«Dla kobiety zrobisz każdy błąd,
Dla kobiety będziesz płynął pod prąd,
Bo kobiety mają niebezpieczną moc»

(приспів заключної пісні концерту – «Dla kobiety»)

Майстерна акторська гра, чарівні голоси студентів-полоністів не залишили осторонь жодного гостя: всі їхні виступи глядачі вітали бурхливими оплесками. На згадку про концертно-розважальний вечір «Kobiety są… jakieś inne» всі учасники свята отримали влучні польські прислів’я про жінок, афоризми чи фрашки, авторами яких є видатні поляки.

Фотогаларея: https://picasaweb.google.com/115489919558089054705/KobietySaJakiesInne

 

 

У вівторок, 19 березня 2013 року,

професор Жешівського університету, відомий мовознавець, автор низки праць, присвячених тенденціям розвитку польської мови, Казімєж Ожуґ прочитав відкриту лекцію для студентів кафедри польської філології. Лекція була присвячена найновішим змінам, що відбуваються у польській мові на сучасному етапі її розвитку під впливом глобалізаційних процесів, зразків західної культури, технологізації та маркетингізації сучасного суспільства. Гість львівських полоністів вразив аудиторію не лише цікавим матеріалом, а й надзвичайно яскравим та експресивним способом його викладу, тому й не дивно, що слухачі висловили бажання зустрітися з професором ще раз.

 

 

21 лютого 2013 року

 

Міжнародний день рідної мови

 

Студенти і викладачі філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, члени Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури не залишилися осторонь такого знакового для нас дня. Студенти разом із викладачами зібралися біля пам’ятника Тарасові Шевченкові і скористалися цією нагодою, щоб вже вкотре виразили свій протест проти українофобства та лінгвоциту.

Під час зібрання лунали українські пісні: і Франкове «Не пора, не пора…», і повстанське «Лента за лентою…», і стрілецьке «Ой, у лузі червона калина». Завдяки цьому центр міста наповнився атмосферою самобутньої української пісні, українського слова, української історії. Львів’яни не залишалися байдужими і долучалися до акції.

Для популяризації цього свята студенти роздавали флаєри на вулицях міста. Після гучного «Ще не вмерла України» молодь, взявшись за руки, утворили своєрідний «живий ланцюг» і попрямували до пам’ятника нашого патрона - Івана Франка. Тут продовжилась акція. У стінах університету відбувся пісенно-поетичний марафон, до якого долучилися всі охочі. Участь у марафоні взяли, крім українців, хорвати, італійці, жителі далекого Еквадору, китайці, в’єтнамці. Кожен мав можливість задекларувати, що в Україні державна мова - українська; прочитати свого улюбленого українського письменника.

Метою акції є утвердження української мови як державної, пропагування українського слова та протест проти варварської політики влади.

 

 

7 лютого 2013 року

Увага!!!
Уже є електронна версія (у форматі Excel) розкладу занять на другий семестр 2012-2013 навчального року.

Щиро вітаємо з початком навчального семестру! 

 

Най ВЕРТЕП до хати йде...

 

27 грудня 2012 року

наближення величного свята Різдва Христового сповістила на філологічному факультеті різдвяна коляда у виконанні Вертепу, який поставили студенти другого курсу: Ганна-Марія Припін (Смерть), Наталія Малик (Чорт І), Андрій Щур (Чорт ІІ), Назар Паньків (Цар Ірод), Марія Рехман (Жид), Марія Німців (Біда), Мар'яна Жукова (Циганка), Христина Шкільняк (Ангел І), Оксана Крапляк (Ангел ІІ), Ольга Гірняк (Колядник), Владислав Мосорук (Звіздар), Іванка Кишеня (Колядниця) та Лілія Дубковська (Пастушок).

Колядники-вертепники намагалися донести настрій свята у кожен куточок нашого факультету. Святкова пісня пролунала у деканаті філологічного факультету, на кафедрах польської, слов’янської, російської й арабської філології, української літератури, в інституті франкознавства та, звісно, на кафедрі української фольклористики.

Христос рождається!

 

 

Життєпис писаний віршами…
(вечір польської пісні та поезії „Życiorys wierszem pisany”)

 

у середу, 19 грудня 2012 року,

у приміщенні Центру культури та дозвілля „ЛИС МИКИТА” Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся вечір польської пісні та поезії „Życiorys wierszem pisany”.

Студенти-полоністи всіх курсів об’єдналися у своєму творчому натхненні, аби подарувати глядачам незабутні враження та можливість поринути в польську сучасну і традиційну культуру.

Концепція вечора передбачала екскурс студенток-п’ятикурсниць у минуле: дитинство, шкільні та студентські роки. Кожен із цих періодів був проілюстрований вдало дібраним пісенним та поетичним репертуаром. Студенти урізноманітнили виступи, демонструючи свої таланти: бальні танці, гру на фортепіано, бандурі, гітарі, драматичні постановки.

Глядачі мали змогу насолодитися виконанням відомих сучасних польських пісень: „Jedzie pociąg z daleka”, „Wakacje”, „Pokaż na co сię stać”, „Dumka na dwa serca”, „W kinie w Lublinie”, „Remedium”, „Czy ten pan i pani są w sobie zakochani” , „Znam cię na pamięć”, а також вдалих авторських інтерпретацій народних творів: „Czerwony pas”, „Czerwone jabłuszko”. Емоційним та вражаючим було також декламування віршів: „Życiorys”, „Nic dwa razy się nie zdarza” В. Шимборської, „Rozmowa liryczna”  К.І. Ґалчинського та ін. Успіх виступу надихнув і організаторів заходу, і його учасників на наступні творчі проекти.

Більше фото з вечора можна побачити тут.

 

 

Захист української мови у системі освіти

 

13 грудня 2012 року

у Львівському ПРЕС-КЛУБІ відбулася прес-конференція на тему "Як Всеукраїнська асоціація викладачів української мови і літератури, заснована 12 грудня у Львові, захищатиме державний статус української мови у системі освіти?".

Учасники:

Володимир Панченко, доктор філологічних наук, професор кафедри літературознавства Національного університету "Києво-Могилянська Академія" (Київ);

Ярослав Трінчук, письменник (Дніпропетровськ);

Ярослав Гарасим, доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету ЛНУ ім.Івана Франка (Львів).

(дивитись відеозапис прес-конференції)

 

 

У Львівському університеті створили Всеукраїнську асоціацію викладачів української мови і літератури

 

12 грудня 2012 року

в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося перше засідання Установчих зборів Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури (детальніше).

 

Декларація про створення
Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури

Зважаючи на:

· загрозливий стан мовно-літературної політики в Україні,
· систематичне і послідовне звуження державного статусу української мови,
· цинічні спроби похитнути її авторитет через прийняття такого, що суперечить Конституції України, Закону України «Про засади державної мовної політики» та інші контроверсійні заходи влади,

засвідчуємо нагальну потребу консолідувати зусилля викладачів української мови і літератури, аби зупинити тотальний наступ на українське слово та максимально пожвавити якісні перетворювальні процеси у мовно-літературній сфері, скеровані на збереження, популяризацію, розвиток та вивчення української мови і літератури як основоположних духовних підвалин національного буття.

Реалізуючи своє конституційне право на свободу об’єднання в громадські організації для здійснення й захисту своїх прав і свобод та задоволення науково-культурних інтересів (відповідно до статті 36 Конституції України), фахова філологічна спільнота (викладачі, вчителі, науковці) проголошує створення «Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури» – громадської організації, діяльність якої спрямована на захист державного статусу та утвердження міжнародного авторитету української мови, формування фундаментальних принципів національного виховання для підготовки української молоді до активної творчої участі у розбудові національної духовної культури.

Декларацію прийнято на Установчих зборах
Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури
12 грудня 2012 року у Львові

 

 

 

Літературний вечір з нагоди Дня української писемності

 

9 листопада 2012 року

в Актовій залі Університету відбувся Літературний вечір з нагоди Дня української писемності.

Почесні гості вечора: Марія Чумарна, Петро Шкарб'юк, Галина Крук, Назар Федорак, Остап Сливинський. Модератор -- Богдан Пастух.

Захід відбувся за підтримки Деканату, Студради та Профбюро студентів філологічного факультету.

 

 

 

Перший етап Третього мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка

 

6 листопада 2012 року відбувся I етап III Мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. У конкурсі взяли участь 90 студентів Львівського національного університету імені Івана Франка. Але переважали серед учасників студенти-філологи.

1 листопада цього року українська нація відзначала 70-річчя від дня заснування Української Повстанської Армії. Отож конкурсантам було запропоновано близько двох десятків цитат відомих людей про УПА, одна з яких (на вибір) мала стати темою творчої роботи. Більшість студентів з нагоди конкурсу одягнули вишиванки, таким чином віддавши належне героям.

Переможці конкурсу будуть нагороджені на Літературному вечорі з нагоди дня української писемності, що відбудеться в Актовому залі Університету 9 листопада о 15.00. Висловлюємо подяку за організацію і проведення конкурсу Ніні Захлюпаній.

 

 

 

25-26 жовтня 2012 року

Інститут франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка провів

ХХVІ щорічну наукову франківську конференцію

Іван Франко – історик української літератури

 

 

 

25 жовтня 2012 року

Кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства провела

Всеукраїнську науково-теоретичну конференцію
Література на пограниччі. Амбівалентність, гібридність, долання кордонів

 

 

 

20 жовтня 2012 року

студенти філологічного факультету разом із деканом факультету Ярославом Гарасимом, викладачами Кафедри української літератури Степаном Микушем, Володимиром Працьовитим та своїми сербськими колегами вирушили у далеку (хоч і одноденну) мандрівку до с. Русів. Тут народився, жив і творив Василь Стефаник. У будинку письменника знаходиться художньо-меморіальний музей.

Як тільки мандрівники перетнули межу між Львівською та Івано-Франківською областями, серед поля автобус зупинився. Як виявилось — не просто так. Далі їхати автобус не міг, він поламався. Після кількох годин очікування і споглядання довколишніх пейзажів ми продовжили нашу подорож. Пройшло вже півдня, а до Русова залишалося майже 200 кілометрів. Тому вирішили відвідати с. Крилос.

У с. Крилос знаходиться частина заповідника "Древній Галич". Студенти ознайомилися з експозицією музею історії давнього Галича, який розмістився у колишніх Митрополичих Палатах. Погода була сонячна, хоча й вітряна, довкола розгортався чудовий краєвид. Також у місцевій церкві Успіння Пресвятої Богородиці знаходиться чудотворна ікона. А сама церква побудована біля руїн Катедрального Успенського собору, у якому був похований Ярослав Осмомисл.

Дорогою додому найкмітливіші, відповідаючи на запитання про Василя Стефаника, отримали в подарунок книжки.

Якщо перед нами закриваються одні двері, то відкриваються інші. Не варто розчаровуватися, якщо наші плани зазнають краху в одну мить. Треба озирнутися довкола: вихід із ситуації завжди є!

Висловлюємо подяку за організацію мандрівки Ярославу Івановичу Гарасиму, декану філологічного факультету, Студентській раді та Профбюро студентів факультету.

 

 

Круглий стіл на тему «Як подолати дух руїни»,
присвячений 70-річчю створення УПА

 

11 жовтня 2012 року в головному корпусі Львівського національного університету імені Івана Франка зібралися усі охочі, щоб вислухати міні-лекцію Ірини Яремчук, доцента кафедри української літератури імені академіка М. Возняка, про Олега Ольжича і його брошуру «Дух руїни» і виступити із своїми міркуваннями та пропозиціями, як же ж все-таки подолати оту стіну руїни, що нависла дамокловим мечем над нашими головами. Цікавим було те, що ця зустріч стала логічним продовженням перегляду фільму «Нескорений». Такий сюжет 11 жовтня вдалося написати завдяки співпраці студентів філологічного факультету із студентами-журналістами.

Із своїми думками на вище сформульовану тему виступив декан філологічного факультету – Ярослав Гарасим, Ігор Колодка, Надія Хоманчук, Андріяна Баран. З боку журналістського факультету найактивнішими були Юліана Вавриш та Соломія Буй. Щодо Юліани, то вона ще презентувала збірку «Бронебійна публіцистика», яка є «свіжою», бо своє життя отримала щойно на Форумі видавців 2012 року. Збірка складається з статей Куліша, Шевельова, Ольжича, Григоренка, Маланюка, Самчука. Цікавим додатком до статей став олівець, який має допомогти вибрати квінтесенцію майбутнім читачам.

Постало болюче питання про національного провідника, яким він має бути, ким він має бути, чи можемо ми знайти собі такого зараз. Врешті зійшлися на тому, що, можливо, дуже можливо, справа не в провіднику, а в нас: кожен має відчувати і бути свідомим того, що сам є провідником, якого усі шукають і закликають. Ота ефемерна постать героя – то є загал, то є нарід, об’єднаний спільним прагненням.

Висновок дискусії і аналізу статті Ольжича оформили у думку: тільки щоденна наполеглива праця, самоконтроль і чітке бачення мети допоможе досягнути бажаного і тим більше тоді, коли можна знайти живий приклад офіри у своїй історії.

 

 

Львівська полоністика інтегрує вчителів польської мови

 

22 вересня 2012 року

кафедра польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка організувала презентацію серії підручників для вивчення польської мови як іноземної “Polski, krok po kroku” та навчально-інформаційного порталу www.e-polish.eu, яку провели авторка підручників Івона Стемпек та директор Школи іноземних мов “Glossa” (Краків, Польща).

Під час зустрічі гості з Кракова ознайомили слухачів з новими тенденціями полоністичної ґлоттодидактики, представили безліч можливостей, які створює використання на заняттях найновішого підручника “Polski, krok po kroku” та інтернет-порталу www.e-polish.eu.

Учасниками курсу-тренінгу стали викладачі та студенти кафедри польської філології та українського прикладного мовознавства ЛНУ імені Івана Франка, вчителі львівських шкіл з польською мовою навчання, випускники кафедри, які навчають польську мову у вищих навчальних закладах, середніх школах та приватних фірмах. На курс-тренінг приїхали також учителі з Луцька, Чорткова, Дрогобича.

Організаторам заходу за їхню працю на ниві викладання польської мови в Україні подякував віце-консул Генерального консульства Республіки Польща у Львові Мар’ян Орліковський.

 

 

Літо 2012 року
видалося багатим на високо оцінені у Польщі та світі навчальні й наукові здобутки львівських полоністів – студентів і викладачів кафедри польської філології

 

Студентки третього курсу польської філології Ольга Гуменна, Василина Кондюх, Олександра Майданюк, Анна Мороз, Христина Попик, Галина Присташ, Оксана Стадник стали учасницями курсу з польської мови, який організував у серпні 2012 р. у Кракові викладач кафедри польської філології ЛНУ імені Івана Франка д-р Єжи Ковалевський. Наприкінці курсу студентки склали державний іспит з польської мови на здобуття міжнародного сертифікату. Такий іспит для студентів з України організовано у Кракові не вперше – уже третій рік поспіль наші студенти здобувають сертифікати європейського зразка, що свідчить про якісні стандарти викладання польської мови у Львівському університеті.

У Міжнародному диктанті з польської мови для іноземців, що відбувся в серпні 2012 р. у м. Цєшин (Польща), титул Першого віце-чемпіона виборола студентка другого курсу польської філології Марта Чавага, а Другим віце-чемпіоном стала наша другокурсниця Анна-Марія Козак. У двох окремих конкурсних номінаціях перемогли полоністки зі Львова Марта Тупис і Ярина Смертига. Міжнародний Диктант 2012 року засвідчив, що серед найкращих усвіті знавців польської мови аж чотири переможниці є студентками Львівського національного університету імені Івана Франка! Успішна участь львівських студентів у міжнародному змаганні з польської мови стала вже доброю традицією, оскільки щорічно львів’яни є серед лауреатів цього найпрестижнішого для іноземців конкурсу.

У липні 2012 р. шестеро викладачів та аспірантів кафедри польської філології – Алла Кравчук, Єжи Ковалевський, Оксана Лозинська, Юлія Сагата, Марія Зелінська, Христина Ніколайчук – стали учасниками V Світового конгресу полоністів у м. Ополє (Польща). Конгрес «Полоністика перед викликами сучасності» проходив під почесним патронатом Президента Республіки Польща Броніслава Коморовського. Загалом на Конгрес прибуло близько двох сотень полоністів з різних країн, у його рамках відбувалися пленарні та секційні засідання, презентації наукових видань, кілька круглих столів. Під час роботи круглого столу «Підсумки та перспективи світової полоністики» здобутки сучасної полоністики у Львівському університеті представила завідувач кафедри польської філології Алла Кравчук. Під час дискусії, в якій обговорювали стан наукових студій та методики викладання у різних навчальних осередках, полоністику Львівського національного університету імені Івана Франка визнали однією з найуспішніших у світі. Завідувача кафедри польської філології – доц. Аллу Кравчук як однуіз п’яти осіб – учасників Конгресу – нагороджено медаллю Товариства співпраці Польща – Схід «за визначні досягнення і заслуги у розвитку закордонної полоністики».

 

 

 

24 травня 2012 року

Громадянська ініціатива “Український Національно-Державний Обов’язок”
Конгрес української інтелігенції
Львівське громадське об’єднання “Центр україністики”
Львівський національний університет імені Івана Франка
Філологічний факультет
Факультет журналістики

Відозва

ДО НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ, УСІХ УКРАЇНЦІВ ТА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ!

Сьогодні, у день Христового Вознесіння, антиукраїнські пропагандисти шовіністичних ідей “русского мира”, депутати-регіонали С.Ківалов та В.Колісниченко своїм законопроектом “Про засади державної мовної політики” прагнуть розпочати процес остаточного знищення української мови. Запропонований на розгляд Верховної Ради проект закону є результатом прислужницького виконання депутатами від “Партії регіонів” та її лідерами політичного замовлення російської влади, продуктом правових маніпуляцій та ідеологічного шахрайства і черговою спекулятивною спробою врятувати власний збанкрутілий політичний рейтинг напередодні парламентських виборів.

Звертаємося до почуття суспільно-історичної відповідальності усіх депутатських фракцій та національно-державного обов’язку кожного громадянина України з категоричною вимогою одностайно виступити проти цинічних спроб запровадження офіційної двомовності в Україні, що є фактичним зазіханням на основи конституційного ладу і повинно кваліфікуватися як державний злочин.

Кожен народний депутат України, який проголосує за витіснення української мови з усіх сфер суспільного життя, буде занесений до “книги національної ганьби” і позбавлений політичного майбутнього.

Пам’ятаймо: українська мова залишилася єдиним форпостом нашої державної незалежності!

Втратимо її – втратимо державу!

 

 

 

 

22 травня 2012 року

Українофобія як явище та політтехнологія

22 травня 2012 року у Дзеркальній залі Університету відбулося засідання Всеукраїнського науково-практичного семінару «Українофобія як явище та політтехнологія», символічним початком проведення якого є відзначення 151-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі. Під час заходу відомі історики, науковці, громадські та політичні діячі обговорили причини й тенденції поширення українофобський настроїв у нашій країні.

Розпочала роботу семінару проректор з науково-педагогічної роботи Університету Звенислава Мамчур, яка наголосила на важливості відстоювання українських національних цінностей і протидії антиукраїнським тенденціям: «Ми все частіше і частіше зустрічаємо прояви українофобії у нашому повсякденному житті. Це – неприпустимо, тому ми мусимо говорити про проблеми, які у нас є. Ми не маємо права мовчати».

Із доповіддю «Українське Закарпаття поч. XXI ст. під натиском українофобії та асиміляції» виступив доктор філологічних наук, професор із Ужгорода Любомир Белей. Науковець закцентував увагу на викликах, перед якими постали українці за межами країни, та ситуаціях із численними проявами українофобії в українській частині Закарпаття. «Західні українські етнічні терени часто вважають найсприятливішим регіоном для розвитку української культури та українства загалом. Однак упродовж ХХ-ХХІ ст. саме на крайньому заході своїх етнічних теренів українство зазнало катастрофічних втрат: його винищено на території сучасної північно-східної Угорщини та поставлено на межу цілковитої асиміляції у сучасній Східній Словаччині», – заявив професор.

За словами доповідача, зараз катастрофічно скорочується кількість людей, які ідентифікують себе українцями на території Словаччини й Угорщини. Така ситуація спричинена чіткою державно політикою сусідніх країн, спрямованою на асиміляцію корінних українців і приписування історичних заслуг українського населення власній історії.

Окрім негативних показників демографії, згідно з тезами доповіді Любомира Белея, українці зазнають суттєвих культурних втрат. Негативні тенденції, спрямовані проти українців і всього українського, простежуються й на українському Закарпатті. Зокрема доповідач назвав три основні джерела, з яких усе активніше поширюється українофобія у вище згаданій області України. За словами професора, це – неорусинський рух, цілеспрямований вплив інших держав і використання церкви для розпалювання нетерпимості у регіоні. «У Закарпатській області ще з часів розвалу СССР було активовано радикальний антиукраїнський та українофобський політичний неорусинський проект, який і нині активно підтримують Москва, Будапешт, Братислава та деякі політичні кола в Україні», – заявив професор. «Утім, ситуація в регіоні не є критичною. Сепаратистські рухи на Закарпатті не є масовими і популярними. Їхнє існування можливе лише через бездіяльність української влади у сфері захисту національних інтересів», – зазначив доповідач.

Про антиукраїнську пропаганду у художніх і документальних фільмах російського виробництва йшлося в доповіді кандидата історичних наук Василя Расевича: «За останнє десятиліття росіяни встигли зняти цілу низку фільмів і серіалів на історичну тематику. На жаль, це не безневинна мистецька гра та спроба героїзації свого минулого, це навіть не творчість, покликана скріпити внутрішній національний дух. Майже у всіх цих фільмах чітко проглядається намагання утвердити на всьому російськомовному просторі свій, злегка відкоректований під сучасних правителів, історичний канон». Історик також проаналізував численні випадки українофобії, як елемента російської історичної традиції і лейтмотиву більше сотні російських фільмів.

Після доповідей учасники заходу взяли участь у дискусії щодо причин виникнення українофобії, шляхів її подолання та можливості розвитку єдиної української публічної сфери. У семінарі взяли участь близько ста представників української інтелігенції зі Львова, Ужгорода, Луганська й інших міст України.

Прес-центр
Львівського національного університету імені Івана Франка

 

 

28 квітня 2012 року

Поїздка в Колодяжне

28 квітня 2012 року студенти та викладачі філологічного факультету відвідали Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки. Багато хто зі студентів побував у Колодяжному вперше, тому всі слухали екскурсовода дуже уважно та ретельно розглядали виставлені у музеї експонати. Варто також сказати, що серед студентів були присутні актори театру філологічногофакультету «Акцент». Після екскурсії вони продемонстрували першу дію з історичної драми «Іван Франко», прем’єра якої нещодавно відбулася у нас в Університеті. Працівники музею були приємно здивовані такою постановкою, оскільки одним із персонажів у ній була Леся Українка.

У майбутньому Студентська рада та профбюро студентів філологічного факультету мають на меті зробити подібні екскурсійні поїздки регулярними.

 

 

26 квітня 2012 року

Міс філологічного факультету

26 квітня 2012 року в приміщенні ГРК «Галактика» відбувся щорічний конкурс краси та вишуканості «Міс філологічного факультету». На звання найкрасивішої дівчини факультету претендувало десять учасниць, які всіляко намагалися продемонструвати свою неповторність та оригінальність. Дівчата змагались між собою у п’яти конкурсах. Програма вечора була насиченою. У перервах між виходами дівчат виступали такі відомі гурти: «Rizups», «Гламур» та «Шоколадка».

Усі дівчата були достойні перемоги, проте членам журі довелось визначити фавориток. Отже, звання «Міс глядацьких симпатій» отримала студентка І–го курсу Марія Григоришин. Титул «Другої віце-міс» дістався Тетяні Яценко, студентці І–го курсу, а звання «Першої віце-міс» здобула Мирослава Гурняк, студентка ІІ–го курсу. Володаркою ж титулу «Міс філологічного факультету 2012» стала студентка ІІ–го курсу Надія Войтюк.

Студентська рада та профбюро студентів філологічного факультету щиро вітають усіх учасниць та переможницю конкурсу Надію Войтюк!

 

 

24-27 квітня 2012 року

Дні філологічного факультету

 

Святкування Днів філологічного факультету у Львівському національному університеті імені Івана Франка вже стало щорічною традицією. І цей навчальний рік не став винятком. Святкування відбувалися 24-27 квітня.

Довгоочікуване свято у ці весняні дні, до якого Студентська рада старанно готувалася, відкрила презентація збірки «Дві з половиною тисячі рядків». Ця збірка є зібранням творів молодих авторів – студентів-філологів групи ФЛУ-48. Назва збірки дійсно вказує на її обсяг. Насамперед, організатори презентації – автори цієї збірки – висловили подяку Декану філологічного факультету Ярославу Гарасиму, Студентській раді та профбюро студентів за підтримку.

Далі до слова запросили одного з рецензентів видання, поважного гостя презентації Любомира Сеника. У своїй промові він розповів про свої враження від збірки та навів декілька життєвих прикладів про творчість; побажав молодим творцям цінувати свій дар, бути дуже обережними і відповідальними за слова.

Згодом до присутніх звернувся ще один почесний гість - Остап Сливинський. Він привітав організаторів із виходом збірки, теж поділився своїми враженнями. Література, за його словами, - один з найкращих винаходів людства. Завершив свою промову віршем із збірки, що було дуже приємно і неочікувано для його автора.

Автори по черзі читали свої твори перед численною публікою, а згодом охоче підписували книжки усім, хто бажав.

Хочеться побажати, щоби ще не одна збірка цих молодих, перспективних і талановитих людей вийшла у світ і, обов’язково, значно більшим тиражем, ніж ця. Бо ці таланти гідні того, аби про них знали.
 

***

Цього ж дня у Конференц-залі філологічного факультету відбулася інтелектуальна гра «Ігри розуму». Участь у ній взяли дві команди (по п’ятеро учасників у кожній).

Перший етап гри полягав у тому, що команди повинні були дати відповіді на запитання певної категорії на вибір. Усі запитання першого етапу стосувалися філології. Після «гарячого» першого етапу різниця між командами була всього в один бал. У другому етапі команда-лідер вибирала лише серед двох категорій, що складалися із запитань на загальну ерудицію: «Відомі постаті» та «Столиці держав». Отже, у категорії «Відомі постаті» за хвилину команда, що була попереду, дала 18 правильних відповідей. Інша команда за хвилину назвала 27 столиць і, таким чином, перемогла у грі.

Інтелектуальні ігри відбуваються на факультеті з деякою періодичністю. Студентська рада заохочує студентів брати у них активну участь.

 

 

25 квітня 2012 року

Історична драма «Іван Франко»

 

у Центрі культури та дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася прем'єра історичної драми «Іван Франко» студентського театру філологічного факультету «Акцент».

Організатором був доктор філологічних наук, професор кафедр української літератури імені академіка М. Возняка Володимир Працьовитий. Усі з нетерпінням чекали довгоочікуваної вистави, до якої готувались впродовж усього навчального року. Дуже приємно було бачити усміхнені обличчя студентів, викладачів та
гостей, які, відклавши усі свої справи, прийшли підтримати акторів. Але все ж особливу подяку хочеться висловити Володимиру Працьовитому, без якого вистава не відбулася б.

 

 

 

19-20 квітня 2012 року

Інститут славістики Львівського національного університету імені Івана Франка провів

ХХІ Міжнародному славістичному колоквіумі,
присвячений пам’яті слов’янських першопросвітників святих Кирила і Мефодія

На двох пленарних, дванадцяти секційних засіданнях було заслухано понад 80 доповідей. Працювали секції: мовознавства, літературознавства, історії та культури. В роботі колоквіуму взяли участь вчені Львова. Вони виголосили понад 40 доповідей, тобто половину від загальної кількості. Найактивнішими виявилися організатори цього форуму – славісти Львівського національного університету імені Івана Франка, які винесли на суд вітчизняних і зарубіжних колег більше 30 доповідей.

У колоквіумі взяло участь також 25 учених із 14 міст України – Вінниці, Дрогобича, Житомира, Івано-Франківська, Кам’янця-Подільського, Києва, Кременця, Мелітополя, Нововолинська, Одеси, Рівного, Умані, Харкова, Хмельницького. На форумі виступило також 12 вчених із п’яти зарубіжних країн – Польщі (8), Болгарії, Сербії, Словаччини та Хорватії (по одному доповідачеві). Поряд із досвідченими науковцями в колоквіумі брали участь також аспіранти (6 осіб) та студенти (2 особи).

 

 

 

19-20 квітня 2012 року

філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка провів

Х Всеукраїнську наукову конференцію молодих філологів
«Vivat academia: Українська філологія – історія, теорія, методологія»

(інформаційний лист конференції)

 

 

16 березня 2012 року

"О думи мої, о славо злая..."

 

16 березня у Центрі культури та дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся Шевченківський вечір "О думи мої, о славо злая...", присвячений 198-ій річниці від дня народження Тараса Шевченка. Організаторами свята були Студентська рада та профбюро студентів філологічного факультету, режисером-постановником – доктор філологічних наук, професор Володимир Працьовитий.

Розпочався вечір із доповіді кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури Ірини Яремчук. Після виступу п. Яремчук розпочалася студентська сценічна постановка, в якій ішлося про зв’язок Тараса Шевченка з Кирило-Мефодіївським братством та його стосунки із княжною Рєпніною.

Завершився вечір традиційним Шевченківським гімном «Реве та стогне Дніпр широкий», після чого до слова було запрошено Володимира Працьовитого, який подякував акторам та студентським організаціям філологічного факультету. Згодом Ярослав Гарасим, декан філологічного факультету, вручив кожному із учасників свята книгу Дмитра Дроздовського «Меридіан розуміння». Пан декан подякував студентам за активність, зауваживши, що подібні вечори згадуватимуться ще довгий час. І Володимир Працьовитий, і Ярослав Гарасим у своїх промовах зазначили, що вечір з нагоди відзначення 198-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка «О думи мої, о славо злая...» вдався.

Шевченківські вечори на філологічному факультеті поступово стають традицією, і ми робитимемо все, щоб якість та масштаби їх проведення з кожним роком зростали.

Андріяна Баран, ФЛУ-16

 

 

31 січня 2012 року

Увага!!!
Уже є електронна версія (у форматі Excel) розкладу занять на другий семестр 2011-2012 навчального року.

Щиро вітаємо з початком навчального семестру!

 

 

19 грудня 2011 року

Подаруймо дітям свято

Запах мандаринок, цукерки та подарунки... Кожен старанно готується до свята Миколая. Діти стають слухнянішими та пишуть листи до Миколая, а дорослі намагаються втілити мрії дітей у реальність. Пригадуються часи, коли ми ввечері хутко лягали спати, щоби Миколай швидше прийшов, прокидалися серед ночі, щоби знайти під подушкою подарунки. А потім швиденько бігли до школи, щоби похизуватися обновками перед одноклассниками та друзями.

Зі своїми щоденними клопотами та коротуими митями щастям ми часто забуваємо про людей, бажання яких Миколай не виконує – немає кому здійснити їх. Цьогоріч студенти Університету вирішили організувати свято для вихованців Сколівського інтернату. Протягом грудня студенти збирали кошти для дітей під час інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?», чергували зі скриньками у коридорах Університету.

Декілька добровольців, які відвідали інтернат напередодні свята, привезли з собою листи-побажання дітей. Для кожного студенти намагалися створити трохи святкового настрою: придбати саме те, чого він хотів.

Вранці 18 грудня 2011 року ми, студенти-помічники св. Миколая, радісно вирушили з подарунками у Сколе. Трохи змучені після тривалої дороги, під’їжджаємо до інтернату. По подвір’ю ходить, підкидаючи ногами сніг, тільки одна дитина. Напевно, помітила машину, що зупинилася неподалік, і побігла з цією новиною до будинку. Наближаємося до входу, де за нами спостерігають зацікавлені оченята.

Так приємно бачити, як сяють радістю очі дітей, які в цьому світі бачили багато горя, які не знають материнського тепла. На початок – декілька ігор, щоби краще познайомитися та трохи розрухатися. Молодші дітки малювали привітання до Нового року, а старші шукали нагоди порозмовляти з нами.

Дітвора отримала подарунки від св. Миколая, а потім тихо розсипалася по кімнатах розглядати їх. І так приємно було чути: «Дякую, приїжджайте до нас ще. Можна й без подарунків. Просто так. Погратися»-- і бачити очі, повні радості. Тішить, що все ще є живі душі, здатні на тепло, радість та взаєморозуміння, які спроможні допомогти ближньому у біді.

Дорогою додому кожен із нас мав над чим подумати: майбутнє цих дітей залежить і від нас.

Андріяна Баран, ФЛУ-16

 

 

13 грудня 2011 року о 15.00 год.

у головному корпусі Львівського національного університету імені Івана Франка
(вул Університетська 1, ауд. 345) відбудеться засідання наукового семінару
"Актуальні проблеми української фольклористики"
за темою:

 "Фольклористика Івана Денисюка"

 Доповідач - доктор філологічних наук Ярослав Гарасим

 

 

12 грудня 2011 року

Вечорниці на Андрія

Свято Андрія відоме з давніх-давен своїми традиціями. Роботи у полі до цього часу вже закінчувалися, і молодь мала більше часу для розваг. Дівчата збиралися вдома у самотньої вдови та ворожили, щоби хоч одним оком зазирнути у своє майбутнє. А хлопці у цей час робили збитки: знімали ворота, висипали кукурудзою чи попелом стежку від хлопця до дівчини, встигали розібрати клуню, а то й висадити на неї воза.

Студенти філологічного та географічного факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка пригадали давні традиції та вирішили трохи розважитися. Ввечері 12 грудня молодь, не погордивши традиціями предків та одягнувши свої національні строї, зібралася у ГРК «Галактика», де й відбувалося святкове дійство.

Усім відомо, що на Андрія ворожать дівчата, тому хлопці мали виконати кілька цікавих завдань за свою присутність. Дівчата ворожили так, як колись: переставляли чоботи та кидали їх, ліпили вареники з горіхами, курагою, сиром, рибою та м’ясом, варили та куштували, вибирали папірець із іменем майбутнього чоловіка.

Веселі конкурси та ворожіння із танцями під українську музику залишили незабутні враження. Адже українські традиції у сучасному світі допомагають молодим людям не лише розважатися та веселитися, а й зберігати свою національну ідентичність. Бо лише той, хто пам’ятає своє минуле, матиме світле майбутнє.

Андріяна Баран, ФЛУ-16

 

 

 

27-28 жовтня 2011 року

філологічний факультет у рамках ювілейних заходів до 350-річчя Львівського університету
провів ХХV щорічну наукову франківську конференцію

Іван Франко та Львівський університет

 

 

 

26-28 жовтня 2011 року

у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася
Міжнародна наукова конференція молодих учених

«Славістика ХХІ століття: традиції та перспективи розвитку»

 

 

20–22 жовтня 2011 року

кафедра української фольклористики імені акад. Філарета Колесси
провела Міжнародну наукову конференцію

Родина Колессів – спадкоємність науково-мистецьких традицій
(до 140-річчя з дня народження Філарета Колесси)

(програма конференції)

 

 

 

12 травня 2011 року

у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся

VІІI Всеукраїнський семінар "Теорія і практика соціолінгвістичних досліджень"

(програма семінару)

 

 

 

12–13 травня 2011 року

кафедра українського прикладного мовознавства провела Міжнародну наукову конференцію

Теорія і практика викладання української мови як іноземної

(інформаційний лист конференції)

 

 

28–30 квітня 2011 року

на кафедрі польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася міжнародна наукова конференція ГАЛИЧИНА ЗЛАМУ XIX І XX СТОЛІТЬ: МОДЕРНІЗМ ДВОХ НАРОДІВ. З УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ДІАЛОГУ В ЛІТЕРАТУРІ ТА КУЛЬТУРІ. ІДЕЇ – ОСЕРЕДКИ – ВИДАННЯ, яка була присвячена пам’яті доцента кафедри Людмили Едуардівни ПЕТРУХІНОЇ.

Урочисте відкриття конференції відбулося у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка. Учасників конференції привітали: проректор ЛНУ імені Івана Франка Марія Зубрицька, декан філологічного факультету Ярослав Гарасим та віце-консул Генерального консульства Республіки Польща у Львові. Асистент кафедри польської філології Ірина Фрис виголосила доповідь про наукові, творчі та життєві здобутки доцента кафедри польської філології Л. Петрухіної.

На пленарному засіданні виступили відомі вчені з Польщі та України. На конференції працювали 2 секції – теорії, історії літератури й компаративістики та культурологічна, які охопили широкі інтереси учасників. Виголошені доповіді викликали активне зацікавлення та плідні дискусії. Анотації виступів учасників конференції було видруковано разом з програмою конференції.

У перший день конференції відбувся вечір, присвячений пам’яті Людмили Едуардівни Петрухіної, модератором якого була завідувач кафедри польської філології Алла Кравчук. На цьому вечорі виступили університетські викладачі та колеги Людмили Петрухіної, слово про колегу сказали працівники Львівської національної галереї мистецтв.

Під час урочистого закриття конференції учасники спілкувалися на тему важливості спільного українського-польського діалогу та тісної співпраці між науковими осередками. В останній день конференції гості з різних закутків України та закордону оглянули Львів, слухаючи надзвичайно цікавих розповідей історика-львовознавця Андрія Козицького.

Конференція є початком циклу наукових зустрічей і спільного українського-польського діалогу не лише в літературознавстві, а й мовознавстві, культурології та історії (програма конференції).

Ірина Фрис, асистент кафедри польської філології

 

 

 

 

 

 

 

«Пацьоркова мозаїка Великого дня»

У Виставковій залі Львівського національного університету імені Івана Франка з 18 по 29 квітня 2011 року тривала виставка авторських робіт Ірини Кметь “Пацьоркова мозаїка Великого дня”. У відкритті виставки, 18 квітня, взяли участь ректор, проректори, декани, викладачі, студенти та гості Університету. Після привітання Олега Левицького, завідувача виставкової зали, про ідею та специфіку представлених робіт розповіла їх авторка. Саме час Великодня об’єднав у справжню мозаїку різні за технікою виконання роботи Ірини Кметь – вишиття (ікони, портрети, сервети, рушники) та декоровані бісером (або пацьорками – назва, що набула поширення на теренах Західної України) шкаралупки справжніх яєць різних птахів – папуг, голубів, курей, качок, індиків, гусей. На особливостях стилю експонованих робіт, у яких переплелися традиційні народні образи та індивідуальне відчуття прекрасного з вкрапленнями візантійських мотивів фресок чи мозаїки, наголосив доцент кафедри української фольклористики Андрій Вовчак.

Ірина Кметь (1983 р. н.) закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка (філологічний факультет, спеціальність – українська фольклористика), кандидат філологічних наук, зберігач фондів Археологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка, працівник редакції Енциклопедії Університету. З дитинства намагається оволодіти таємницями не тільки словесного мистецтва писемної чи усної народної творчості, а й пізнати, зрозуміти прадавню, понадчасову безсловесну образну мову світу – у стібках вишивки чи мережки, у воскових взорах писанок, у викладеній мозаїці з бісеру, у милозвучному звучанні струн бандури. Бажання пізнати та творити прекрасне заради добра, любові та миру – ідея, що об’єднує всі роботи авторки, народжені після побаченого, прочитаного, пережитого, а то й просто придуманого в уяві.

“Творю тоді, коли є бажання та можливість, а ще відчуття, що комусь це подарує радість. Ця робота потребує сконцентрованості та спокою. Натхнення черпаю звідусіль, а рятую душу, за словами Ганни Чубач, “свічкою у храмі”. Родинне тепло та взаєморозуміння, молитва й літургійний спів – крила, що допомагають підноситися ввись понад суєтою та дріб’язковістю сьогодення, а ще додають сили жити і творити. Найкращий відпочинок – зміна діяльності: пишу, вишиваю, читаю, займаюся бісероплетінням, співаю та граю на бандурі, – говорить Ірина Кметь. – Не намагаюся вразити кількістю робіт або винятковістю технології їх виготовлення, не будую надвисоких веж, досягнути яких мала б за будь-яку ціну і негайно. Кілька вишитих хрестиків або викладених бісеринок – кроки, якими вимірюю день, що минає. У кожному оздобленому яйці – моя згадка про когось чи щось особливе. Час – дар, володіти яким слід навчитися всім. А допомагає мені в цьому спілкування з рідними та близькими, музика, вишиття, бісер. За улюбленою роботою не помічаєш плину хвилин, зате результат дарує розуміння того, що недаремно прожила цей час. І це втішає. Творю так, як відчуваю, а згодом відчуваю те, що творю”.

На виставці представлено 43 декоровані бісером яйця (роботи з 1996 по 2011 рік), які зберігаються переважно в колекції авторки. Кількість “пацьоркових” дарунків від Ірини Кметь приблизно така ж. Експонати різноманітні за тематикою. Окрім традиційної орнаментики, у візерунках-знаках відображено особисті переживання авторки після побачених місць, після спілкування з цікавими людьми (наприклад, “Помаранчеве сонце” (виготовлено в час Помаранчевої революції, 2004); “Молитва людська – це готицька вежа” (враження від німецької готики (Балінген, Штудгард, 2006)); “Лемківська Криниця” (після поїздки до Криниці (Польща), 2010); “З ювілеєм, Alma Mater!” (до 350-річчя ЛНУ ім. Івана Франка, 2011)). Останнє декороване бісером яйце після закінчення виставки на згадку про ювілейний рік передано на зберігання музею Історії львівського Університету.

Окрім виробів з бісеру, відвідувачі виставкової зали мали змогу розглянути вишиті роботи Ірини Кметь – сервети, рушники, портрети Івана Франка та Лесі Українки, а також ікони, більшість з яких виготовлено за схемами о. Дмитра Блажейовського. Стиль багатолітнього вишивальника надихнув авторку створити та вишити за власною схемою ікону святої Олександри.

 

 

КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ФІЛОЛОГІВ «VIVAT ACADEMIA» – 2011

14–15 квітня 2011 року на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція молодих філологів “VIVAT ACADEMIA”, присвячена науковій діяльності Омеляна Огоновського.

Перший день її роботи розпочався реєстрацією учасників у приміщенні Інституту франкознавства. Пленарне засідання відкрив вітальним виступом декан філологічного факультету Ярослав Гарасим. Після цього з науковими доповідями про наукову діяльність Омеляна Огоновського виступили доцент кафедри української літератури ім. М. Возняка Володимир Микитюк та студенти-старшокурсники: Ірина Воїнська, Олег Войтків, Ярина Добосевич та Надія Мартищук. Після кожної виголошеної доповіді була можливість задати тематичні запитання. Пленарне засідання закрила вчений секретар конференції Юлія Цар.

Після обідньої перерви близько сімдесяти учасників конференції розійшлися по чотирьох секціях: мовознавства, літературознавства, фольклористики та сходознавства. Участь у секційних засіданнях також взяли гості з провідних українських університетів Києва, Харкова, Одеси, Вінниці, Тернополя.

Після закінчення роботи секцій аспіранти і студенти Львівського університету провели для гостей ознайомчу екскурсію вулицями Львова. У п’ятницю 15 квітня у конференцзалі відбулося підведення підсумків і офіційне закриття конференції. Гостей було запрошено відвідати музей Івана Франка.

Успішному проведенню цьогорічної Всеукраїнської наукової конференції молодих філологів “VIVAT ACADEMIA” сприяло керівництво та члени оргкомітету, зокрема заступники декана Василь Будний та Ігор Гунчик, студенти й аспіранти філологічного факультету – Ірина Сторощук, Андрій Дрозда, Анна Гавриленко, Олег Войтків та Ярина Добосевич.

Наталя ШВЕЦЬ,ФЛу-27

 

 

 

«ФРАНКОВІ ТАЛАНТИ УНІВЕРСИТЕТУ» НА ФІЛОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ

11 квітня 2011 року о 15.00 годині у Центрі культури та дозвілля «Лис Микита» серед філологів відбувся відбірковий етап фестивалю мистецтв «Таланти Франкового університету». Його організаторами стали студенти-старшокурсники Ірина Воїнська та Юлія Синиця.

Щодо підсумків. Вельмишановне журі у складі Мирослави Булатовської, Ігоря Гунчика, Романа Скоровського та Юлії Синиці відібрало найбільш гідних учасників, які представлятимуть філологічний факультет у другому турі «Талантів Франкового університету».

Цьогоріч у залі панувала дружня атмосфера, конкурсанти не вважали один одного суперниками. Переможцем у номінації пісенного мистецтва стала Леся Бенько, яка виступила із композицією «You are beutiful». Рішення вибрати кращого для суддів далося складно, адже було декілька конкурсанток у цьому жанрі, зокрема Олена Золотухіна, Ірина Романчук, а також Роксолана Керч, Наталя Крецька, Юлія Марко, Віра Крачковська.

У номінації танцювальне мистецтво було заявлено лише один номер, у якому представлено східні танці. Будучи поза будь-якою конкуренцією, цей виступ власне й пройшов до наступного загальноуніверситетського етапу фестивалю. Тож бажаємо його авторам – Ярині Смертепій та Дарині Криницькій – успіхів у наступному турі.

В інструментальному жанру конкурентів для Юліани Панків також не було. Тому Юліана приєднується до тих, які відстоюватимуть честь філологічного факультету.

Найбільш суперечливою номінацією для журі виявилось театральне мистецтво. Непросто було визначити найвдалішу та найяскравішу постановку. Все ж головний факультетський п’єдестал посів «Монолог Смерті» Вікторії Бебенко та літературно-музична композиція «До мого фортепіано» у виконанні Аліни Озерянської.

Тож бажаємо дівчатам-філологам, які пройшли відбірковий тур, творчого натхнення й успішної перемоги на завершальному етапі фестивалю мистецтв «Таланти Франкового університету».

Ольга МАТЕЙЧИК, ФЛу-27

 

 

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ВЕЧІР «МУЗИ ГЕНІЯ», ПРИСВЯЧЕНИЙ ПАМ’ЯТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

10 березня 2011 року у глядацькій залі Центру культи та дозвілля «Лис Микита» відбувся літературно-мистецький вечір «Музи генія», присвячений пам’яті Тараса Григоровича Шевченка. Організаторами вечора стали студенти філологічного факультету, які є активними учасниками студентського уряду та профбюро. На початку заходу зі словом про Т. Шевченка виступив Святослав Пилипчук, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української фольклористики імені Ф. Колесси, директор Інституту франкознавства, який розповів про сторінки особистого та творчого життя Кобзаря.

Основну частину в літературно-мистецькому вечорі «Музи генія» було відведено сценічним інтерпретаціям окремих епізодів життя Тараса Шевченка у постановці студентів першого та третього курсів філологічного факультету. У культурному заході також брала участь Мар’яна Кічма – студентка факультету культури і мистецтв, яка декламувала уривок із поеми «Гайдамаки» – «Гонта в Умані».

Як завершальний акорд прозвучав Шевченків «Заповіт» у виконанні ансамблю пісні і танцю «Черемош».

Христина Парубій, студентка ФЛф-31

 

 

УРОЧИСТА ХОДА ДО ПАМ’ЯТНИКА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

9 березня 2011 року о 12 год. з нагоди дня народження Кобзаря декан Ярослав Гарасим, студенти 1-3 курсів і викладачі філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка влаштували урочисту ходу до пам’ятника Тараса Шевченка. Учасники культурно-мистецького заходу урочисто вшанували пам’ять генія українського народу і поклали квіти до підніжжя монумента. Разом з іншими присутніми представники філологічного факультету співали пісні на слова Т. Шевченка, слухали декламування Шевченкової поезії.

Усі присутні були в піднесеному настрої та глибоко пройнялися національним духом поезії Кобзаря.

Наталя ШВЕЦЬ, студентка ФЛу-27

 

 

2 березня 2011 року

на кафедрі польської філології відбувся міждисциплінарний науково-методичний семінар

«КУЛЬТУРА У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (НА ПРИКЛАДІ ПОЛЬСЬКОЇ)».

Доповідачем був д-р Єжи Ковалевський, науковець із багаторічним досвідом викладання польської мови як іноземної в Україні. На семінарі йшлося про місце польської культури в сучасному викладанні польської мови як іноземної в Польщі та поза її межами – в програмах, підручниках, теоретичних працях, різних типах тестів. Доповідач також представив кілька пропозицій з авторської програми викладання польської мови як іноземної на тлі культури.

Тема семінару викликала жваве зацікавлення викладачів філологічного факультету університету – працівників кафедр польської філології, українського прикладного мовознавства, сходознавства. У семінарі взяли також участь досвідчені вчителі львівських шкіл №24 і №10 з польською мовою навчання, молоді випускники полоністичної кафедри, які навчають польської мови як іноземної учнів загальноосвітніх шкіл або слухачів мовних курсів у Львові, та студенти-п’ятикурсники кафедри польської філології. Розмова про проблеми культури в сучасній лінгводидактиці відбувалася в невимушеній атмосфері, гості кафедри мали можливість ознайомитися із найновішими підручниками з польської мови як іноземної, отримати промоційні матеріали з питань європейської мовної освіти.

 

 

 

21 січня 2011 року

Вчена рада філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
прийняла
Експертні висновки щодо проекту «Концепції мовної освіти в Україні», запропонованого для громадського обговорення на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

(читати текст ухвали: doc, pdf)

 

 

 

17 січня 2011 року

Вчена рада філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
прийняла
УХВАЛУ про проект «Концепції мовної освіти в Україні», запропонований для громадського обговорення на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

(читати текст ухвали: doc, pdf)

 

 

 

17 січня 2011 року

Вчена рада філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
ухвалила ЗВЕРНЕННЯ до академічної спільноти й української громадськості
щодо проекту «Концепції мовної освіти в Україні»

(читати текст звернення: doc, pdf)

 

 

 

16 грудня 2010 року

Гра варта свічок: Благодійна гра «Що? Де? Коли?»

16 грудня 2010 року, майже напередодні свята Миколая, в конференц-залі нашого університету відбулася благодійна гра «Що? Де? Коли?, організатором якої виступив філологічний факультет. За доброю щорічною традицією кошти, зібрані з добровільних внесків учасників, а саме 705 грн., були передані в Самібірський дитбудинок для купівлі необхідного спортивного обладнання.

Серед дванадцяти команд-учасниць були як новачки, так і ветерани-інтелектуали. Зокрема переможцем стала «НеХілла команда», гравцями якої були представники команд Інтелект Ліги та Ліги Претендентів ЛОЛІТ. Переможці отримали символічні призи, проте найбільним подарунком для всіх, хто брав участь у цій благодійній грі, була нагода вкотре потренувати свої мізки, відчути напружену атмосферу змагання та приміряти на себе роль помічників св. Миколая.

Приємний ігровий вечір не змогли затьмарити навіть така дрібна проблема, як відсутність освітлення. На щастя, грати при свічках не довелося, оскільки світло дивовижним чином з’явилося саме до початку заходу, а куплені однією з команд свічки залишилися чекати свого темного часу.

Євгенія Проказюк, ФЛА-21

 

 

14 грудня 2010 року

відбулися наукові читання «Semper magister», присвячені пам‘яті професора Івана Денисюка, фундатора Львівської ґенологічної школи та сучасного франкознавства.

Із доповідями виступили Ярослава Мельник, Тарас Пастух, Лариса Бондар, Юрій Горблянський.
Спогадами про вченого поділилися Андрій Скоць, Любомир Сеник, Ірина Ощипко.

 

7 грудня 2010 року

Підписано Угоду між Посольством Японії в Україні та Львівським національним університетом імені Івана Франка про надання Гранту Урядом Японії

7 грудня 2010 року Ректор Університету Іван Вакарчук і Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Тадаші Ідзава підписали Угоду про надання гранту Урядом Японії в розмірі 81,135 доларів США на реалізацію проекту «Покращення матеріально-технічної бази для вивчення японської мови у Львівському національному університеті імені Івана Франка»

 

 

6 грудня 2010 року

«Свічка тоді лише світить, коли вона горить…»

6 грудня 2010 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відзначили ювілей відомої письменниці, громадського та культурного діяча України, Героїні світу Ірини Калинець. Родина, співробітники, однодумці, студенти, поціновувачі творчості – сотні послідовників і прихильників справжньої українки-інтелектуалки, вольової, обдарованої і яскравої особистості прийшли привітати із ювілеєм справді знакову постать громадського і культурного життя України.

Із вітальним словом до Ірини Онуфріївни звернувся Ректор Університету Іван Вакарчук та подякував за науку бути українцями.

Слово про ювілярку виголосив професор Університету, доктор філологічних наук Тарас Салига: «Письменниця, автор поетичних збірок, новел та детективно-історичного роману, понад трьох сотень політичних, культурологічних, наукових статей і праць, зокрема «Загадки хрещення України-Русі», «Студії над «Словом о полку Ігоревім», «Епоха гунів та її передісторія», історичного детективу «Тисячолітнє вбивство», низки оповідань і дитячих казок, газетних публікацій, заяв і звернень. Ірина Онуфріївна завжди займає позицію небайдужої до політичного життя нашої держави й соціально активної людини».

До вітань приєдналися директор Національного музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, директор Міжнародного інституту культури і науки Ірина Ключковська, директор полковник Львівського державного ліцею імені героїв Крут, хресною мамою якого є Ірина Калинець Роман Саляк із хором Ліцею. У виконанні Народного камерного оркестру Університету прозвучала «Старовинна галицька пісня», народної барви додала композиція квартету бандуристок. Оригінальна поетична творчість Ірини Калинець надихнула композиторів, які оздобили поезію музикою – у виконанні Заслуженої академічної капели «Трембіта» прозвучали «Te Deum» (уривок ораторії на слова Ірини Калинець «Іду, викликую, взиваю»), «Пісня Мойсея» (переклад Ірини Калинець), «Світла коляда» (на слова Ігоря Калинця, музика Віктора Камінського).

Ірина Калинець завжди оточена мистецтвом. Не тільки домашньою добіркою картин чи книг, а й емоційним та інтелектуальним спілкуванням із авторами цих творів. Поетичними нотками довершила урочистий вечір поезія ювілярки у виконанні Наталки Половинки.

Вечір вів Народний артист України Святослав Максимчук. Ірину Калинець привітали представники обласної та міської влади, управління освіти і науки, громадських організацій.

Ювілярка подякувала за теплі побажання та квіти, адже сотні слів, що прозвучали того вечора для Ірини Калинець доводять, що «шлях до духовності – це вічний шлях розвитку кожної особистості, базований на любові і жертовності, які є основою справжньої незалежності людини».

Наталія Друль
Фото Олега Гордійчука

 

 

 

19 жовтня 2010 року

відбулося перше засідання реорганізованого наукового семінару "Актуальні проблеми української фольклористики", який спільно проводять Кафедра української фольклористики імені акад. Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка та Комісія фольклористики Наукового товариства імені Шевченка з метою налагодження фахового обговорення важливих проблем дослідження фольклорної традиції, тенденцій розвитку української та світової фольклористики.

 

 

14–15 жовтня 2010 року

Міжнародна наукова конференція з нагоди 75-річного ювілею Яреми Полотнюка
«Орієнталістика в Україні: традиції та актуальні проблеми».

14–15 жовтня цього року відбулась Міжнародна наукова конференція з нагоди 75-річного ювілею Яреми Євгеновича Полотнюка «Орієнталістика в Україні: традиції та актуальні проблеми». У заході взяло участь 120 учасників із України, Росії, Ірану, Грузії та Кореї. Першого дня на пленарному засіданні учасників конференції привітала Голова оргкомітету, проректор Львівського національного університету з навчальної та науково-педагогічної роботи Зубрицька М. О. Зі вступним словом виступив заступник декана філологічного факультету Будний В. В. На пленарному засіданні із доповідями про засновника сучасного сходознавства у Львівському університеті імені Івана Франка, Полотнюка Ярему Євгеновича, виступили доцент кафедри української мови Захлюпана Н. М. та старший викладач кафедри сходознавства Гамада Р. Р. Цікаві доповіді виголосили Тищенко К. М., доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Бубенок О. Б., доктор історичних наук, завідувач відділу євразійського степу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, Колесніков А. І., доктор історичних наук, завідувач Сектору Середнього Сходу Інститут Східних рукописів РАН, Бушаков В. А., доктор філологічних наук, завідувач кафедри грецької філології Маріупольського державного університету, Маленька Т. Ф., завідувач кафедри Близького Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ін. По обіді відбулись засідання секцій історії країн Сходу, Далекого Сходу та Близького Сходу, культури країн Сходу, які, зважаючи на велику кількість учасників, поділялись, у свою чергу, на підсекції. У межах конференції відбулась також лекція професора Тищенка К. М. для студентів нашого університету «Аббасиди проти Омеядів: топонімічний слід в Україні». Після плідної дводенної роботи учасники конференції змогли оглянути пам’ятки нашого міста.

 

 

8 липня 2010 року

відбулася хвилююча зустріч випускників 1980 року українського відділення філологічного факультету Львівського університету імені Івана Франка.

 


 

© 2005 Розробка та підтримка сайту - Юлія ГУЛЬОВАТА
Розміщення інформації -
Андрій Вовчак