ІНСТИТУТ ФРАНКОЗНАВСТВА

 


Яко син селянина, вигодований твердим мужицьким хлібом, я почуваю себе до обов’язку

віддати працю свого життя тому простому народові. Вихований у твердій школі,

я відмалку засвоїв собі дві заповіді. Перша, то було власне почуття того обов’язку,

а друга, то потреба ненастанної праці”. Іван ФРАНКО. 1898

 

Головна сторінка факультету    

     
 

Микола ЛЕГКИЙ

 

Микола Легкий (9 листопада 1968 у с. Заланів Рогатинського району Івано-Франківської області) – науковий співробітник Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач відділу франкознавства Львівського відділення Інституту літератури імені Тараса Шевченка.

1992 року закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка. У 1992–1995 роках – навчався в аспірантурі Львівського відділення Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. 1997 року захистив кандидатську дисертацію на тему "Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка" за спеціальністю "українська література" (науковий керівник – доцент Лариса Бондар).

Автор монографії "Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка" (1999), за яку удостоєний Премії для молодих учених імені О. Гончара (2001), науково-методичного посібника "Іван Франко" у серії "УСЕ для школи" (2001), а також понад 50 наукових статей, рецензій з проблем франкознавства, історії та теорії літератури.

 

   
   

 

Основні дослідження:

 

Майстер малої прози (1996);

Про одну майже непомічену новелу Івана Франка (1998);

Уснооповідна манера викладу в малій прозі Івана Франка (1999);

Проблематика добра і зла в оповіданнях Івана Франка (1999); Риси імпресіонізму в новелістиці Івана Франка (1999);

Українська проза Пантелеймона Куліша в тогочасному наративному контексті (1999);

"Потік свідомості" в прозі Івана Франка (2000);

За лаштунками психіки автора: Сновидіння у Франкових сюжетах (2000);

Іван Франко і канон українського модернізму [Спроба (де)канонізації] (2001); "

Великий шум" Івана Франка: до поетики модернізму (2003);

Алегорії і символи "Похорону" (2003);

Поетика одного циклу Марка Черемшини: деякі реконструкції та спостереження (2004);

Призабута компаративістична студія Івана Франка на сторінках журналу "Wisła" (2005);

"Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком": наративно-поетикальна ретроспектива (2005);

Танатологічні виміри Франкового тексту (2005);

Кримінальний світ Франкової новелістики (2006);

Маловідомі польськомовні студії Івана Франка (погляд крізь призму українсько-польських стосунків) (2007);

Майстерність Франка-портретиста (2007).